Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.08.2026 р. № 5007/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Установи щодо питань податкового обліку з ПДВ та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у 2021 році між комунальним підприємством міської ради (далі – КП) – замовником та підрядником було укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку  (далі – договір), фінансування за яким здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету.

До Установи надійшов лист окружної прокуратури стосовно наміру звернутися до суду щодо стягнення з підрядника суми ПДВ, безпідставно нарахованої/сплаченої за операціями з виконання робіт згідно з договором, та наміру повернути такі безпідставно сплачені кошти  на рахунок Установи.

При цьому Установа не є стороною договору (замовником робіт), не здійснювала оплату за таким договором, не приймала виконані роботи, не є учасником податкових правовідносин між замовником і підрядником в межах договору, не формувала податковий кредит за відповідною господарською операцією.

З урахуванням викладених обставин, Установа просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи підлягають застосуванню положення статті 192 розділу V ПКУ у разі повернення підрядником частини коштів, сплачених за договором підряду, укладеним із КП, якщо таке повернення здійснюється після виконання договору та повної оплати виконаних робіт?

2) хто у такому випадку є особою, якій мають бути повернуті кошти, що є підставою для складання та реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної: покупець (замовник) робіт, який є стороною договору та учасником відповідної господарської операції, чи інший суб’єкт, який не був стороною договору, не здійснював оплату за ним та не формував податковий кредит за відповідною операцією?

3) чи впливає на порядок застосування статті 192 розділу V ПКУ та визначення особи, якій підлягають поверненню кошти, та обставина, що фінансування виконання робіт здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету;

4) чи відповідає вимогам ПКУ повернення коштів, яке є підставою для коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту, на рахунок юридичної особи, яка не була стороною договору, не є отримувачем робіт та не є учасником відповідної господарської операції?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 197.15 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (далі – перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача − платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку − постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

Якщо після здійснення постачання товарів/послуг та оплати за них виникають підстави, визначені пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ (зокрема, зменшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг та повернення коштів покупцю; виявлення помилок, допущених при складанні податкової накладної за такою операцією), платник податку – постачальник може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної та зменшити податкові зобовʼязання, нараховані за такою операцією, після реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування покупцем.

Розрахунок коригування складається на покупця товарів/послуг (особу, яка була зазначена у полі «Покупець» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування) за умови, що кошти повертаються такому покупцю товарів/послуг. Якщо постачальник повертає кошти не покупцю, а іншій особі, то підстави для складання розрахунку коригування (як на таку особу, так і на покупця товарів/послуг) з метою зменшення податкових зобов'язань у постачальника відсутні.

Розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений.

Щодо питання 3

У разі наявності підстав, визначених пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, розрахунок коригування до податкової накладної складається незалежно від того, за рахунок яких коштів (бюджетних чи ні) здійснювались розрахунки за товари/послуги, зазначені у такій податковій накладній.

Щодо питання 4

Питання визначення особи, якій мають бути повернуті кошти у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг після здійснення їх постачання, не регулюються ПКУ. Водночас порядок зменшення податкових зобовʼязань та складання розрахунку коригування до податкової накладної залежить від того, кому постачальником повертаються кошти (покупцю чи іншій особі).

Разом з тим, щодо порядку коригування податкових зобовʼязань та складання розрахунків коригування у разі, якщо в описаній у зверненні ситуації товари/послуги було поставлено з ПДВ, тоді як операції з постачання таких товарів/послуг підлягали звільненню від оподаткування ПДВ, слід зазначити наступне.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти, визначено в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України 09.08.2024 № 397.

З урахуванням норм пункту 1 частини першої статті 1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», статей 5 і 13 Закону України від 15.08.2022 № 2518-IX «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» під формулюванням «будівельно-монтажні роботи з будівництва житла», що застосовується у пункті 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, розуміється у тому числі реконструкція та реставрація житла, капітальний ремонт житла.

Під дію пункту 197.15 статті 197 розділу V ПКУ підпадають операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла (у тому числі реставрації та капітального ремонту житла), оплата яких здійснюється за рахунок державних коштів, і, відповідно, вартість таких робіт необхідно формувати без ПДВ.

Отже, у випадку, якщо за своєю фактичною сутністю роботи, що виконуються відповідно до зазначених у зверненні договорів, підпадають під категорію будівельно-монтажних робіт з будівництва житла (у тому числі реставрації та капітального ремонту житла) і оплата таких робіт здійснюється за рахунок державних коштів, то операції підрядника (виконавця робіт) з постачання таких робіт замовнику підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Якщо платником податку здійснювалися операції, які підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, але за такими операціями платником податку були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, то такий платник податку повинен відкоригувати такі податкові зобов'язання з ПДВ за правилами, встановленими статтею 192 розділу V ПКУ (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ).

Зокрема, платнику податку необхідно:

здійснити перерахунок вартості будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, операції з постачання яких підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15  статті 197 розділу V ПКУ, без урахування ПДВ;

повернути замовнику відповідну суму ПДВ, визначену за результатами вказаного вище перерахунку;

скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням ПДВ, в якому вказати зі знаком «-» показники щодо поставлених будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів.

скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН на операцію з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, яка підлягала звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, без нарахування ПДВ (з позначкою «Без ПДВ»).

Разом з тим будь-який платник податку (у тому числі підрядник, який у ситуації, описаній у зверненні, складає податкові накладні за операцією з виконання підрядних робіт / розрахунки коригування до них) має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації (зокрема, щодо порядку складання податкових накладних / розрахунків коригування) із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 розділу ІІ ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.