Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.08.2026 р. № 5022/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (    ) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків є фізичною особою підприємцем на загальній системі оподаткування та просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань заповнення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Коли у фізичної особи – підприємця (загальна система оподаткування) виникає право віднести до витрат витрати, перелік яких наведено в п. 177.4 ст. 177 Кодексу та які відображаються в графах 5 – 10 Типової форми, за умови їх документального підтвердження і оплати, в тому числі витрати на оплату праці та витрати зі сплати податків: безпосередньо в період отримання доходу чи в період віднесення (оплати таких витрат)?

2. Чи має право фізична особа – підприємець (загальна система оподаткування) віднести до витрат звітного року витрати, які понесені в попередньому році, але пов’язані з отриманням доходу звітного року?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено ст. 177 Кодексу.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п. 177.10 п. 177 Кодексу фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма та порядок ведення такого обліку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261).

Згідно з п. 1 Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування в типовій формі здійснюється облік доходів і витрат, у такому порядку:

у графі 2 Типової форми відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Інформація про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності, зазначається у графах 5-10 Типової форми, відповідно:

у графі 5 Типової форми зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом / пов’язані з провадженням незалежної професійної діяльності. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів (робіт, послуг);

у графі 6 Типової форми відображається вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані/використані у виробництві продукції, товарів (наданні робіт, послуг), або для використання під час провадження незалежної професійної діяльності;

у графі 7 Типової форми відображається сума витрат на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах, або за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру;

у графі 8 Типової форми відображається сума податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежі, сплачені за одержання ліцензій, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю / незалежною професійною діяльністю;

у графі 9 Типової форми відображається сума інших витрат, пов’язаних з одержанням доходу / провадженням незалежної професійної діяльності;

у графі 10 Типової форми відображається сума амортизаційних відрахувань, яка складається з підсумкового значення рядка 11 додатка до типової форми, що розраховується за власним бажанням платника та є необов’язковим для заповнення.

у графі 11 Типової форми зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).

Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (п. 177.5 ст. 177 Кодексу).

Форма Декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової Декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами.

Враховуючи наведене вище, при розрахунку чистого оподатковуваного доходу, отриманого протягом звітного року, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування враховує документально підтверджені витрати, пов’язані з отриманням доходу у такому звітному періоді.

Разом з тим, якщо частина товарів, придбання та оплата яких підтверджені накладною та розрахунковими документами звітного року,  реалізується у наступному році, то витрати, понесені на її придбання враховуються частково у наступному році на підставі таких підтверджуючих документів.

Таким чином, якщо платник податків отримав та оплатив товар у звітному році, але продав лише частину такого товару, то у Декларації для розрахунку чистого оподатковуваного доходу враховуються витрати, понесені на придбання лише частини проданих товарів.

При цьому дохід від реалізації залишку товарів у звітному році відображається у Декларації за звітний рік разом з частиною витрат на їх придбання, понесених у попередньому звітному періоді.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства, зокрема, в частині виникнення у фізичної особи – підприємця (загальна система оподаткування) права віднесення до певного періоду понесених витрат а також перелік таких витрат, будь-які висновки щодо господарських операцій можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.