Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ), щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Університет повідомив, що на постійній основі здійснює направлення студентів для участі в освітніх, наукових, міжнародних, культурних, спортивних та інших заходах (в межах міжнародних та національних проєктів), що проводяться на території України та за її межами.
Під час організації заходів Університет несе або планує нести витрати на проїзд, проживання, добові та інші витрати, передбачені законодавством України, та які підлягають відшкодуванню студентам.
Фінансування таких витрат може здійснюватися за рахунок коштів загального та спеціальних фондів, міжнародної технічної допомоги, грантів, благодійної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством. Студенти не перебувають у трудових відносинах з Університетом.
Університет просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми документально підтверджених витрат, що відшкодовуються студентам Університету відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20 січня 2010 року № 82-2010-п «Про норми відшкодування витрат, пов’язаних з направленням здобувачів освіти та наукових ступенів для участі у заходах, що проводяться в Україні та за кордоном (далі – Постанова № 82) та від 02 лютого 2011 року № 98-2011-п « Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі – Постанова № 98)?
2. Чи є документально підтверджене відшкодування витрат студенту доходом фізичної особи в розумінні ст. 163 та ст. 164 Кодексу, якщо такі кошти не призводять до отримання ним економічної вигоди, а спрямовані виключно на забезпечення виконання завдань Університету?
3. Чи може Університет, керуючись Постановою № 82 та Постановою № 98, не розглядати відшкодування документально підтверджених витрат студентів як дохід фізичної особи, оскільки такі кошти виплачуються виключно з метою забезпечення виконання завдань Університету та не призводять до отримання студентами економічної вигоди?
4. Якщо зазначені виплати не є об’єктом оподаткування, чи повинен Університет відображати їх у Додатку 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок)? Якщо так, то за якою ознакою доходу?
5. Якщо ДПС дійде висновку, що зазначені виплати є оподатковуваним доходом, Університет просить зазначити норми Кодексу; вид доходу до якого належать такі виплати; порядок визначення бази оподаткування; чи застосовується до таких сум коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 165 Кодексу; порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору?
6. Чи змінюється порядок оподаткування зазначених виплат у випадку, якщо їх відшкодування здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, міжнародних грантів, міжнародних програм, благодійної допомоги або інших цільових коштів, отриманих Університетом для реалізації освітніх, наукових чи міжнародних проєктів?
7. Чи має право Університет при формуванні бюджетів (кошторисів) грантових заявок планувати витрати на направлення студентів та виходити з того, що відшкодування таких витрат не потребуватиме додаткового нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, якщо виплати здійснюватимуться відповідно до законодавства України та умов відповідної грантової програми?
8. Університет просить надати правову оцінку наведеній ситуації з урахуванням системного застосування кодексу; Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту»; Постанови № 82; Постанови № 98; принципу презумпції правомірності рішень платника податків, визначеного п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу та принципу правової визначеності як складової верховенства права?
Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, встановлено ст. 165 Кодексу.
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2–167.5 ст. 167 Кодексу) (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).
Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену в п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Враховуючи викладене, дохід у вигляді усієї суми відшкодування витрат на проїзд, проживання та добові, понесені студентом під час його участі в освітніх, наукових, міжнародних, культурних, спортивних та інших заходах (в межах міжнародних та національних проєктів), що проводяться на території України та за її межами, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором без урахування норм п. 164.5 ст. 164 Кодексу. При цьому Університет як юридична особа повинен виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.
Крім того, відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, крім податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, податковий Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.
Відповідно до п. 4 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку в Додатку 4 ДФ до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділу 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у Додатку 2 до Порядку, доходи, наведені у вашому зверненні, відображаються під ознакою доходу «126» – дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |