Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.08.2026 р. № 5024/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Товариство у своєму зверненні повідомило, що здійснює діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі. Посадові обов’язки торгових агентів передбачають обов’язкові щоденні службові поїздки до покупців, торговельних точок, контрагентів. Для забезпечення виконання працівниками своїх трудових функцій  Товариство організовує процес праці за таких фактичних обставин: виконання трудових обов’язків пов’язане зі службовими поїздками; Товариство забезпечує працівників пальним яке придбавається виключно за рахунок Товариства та обліковується на його балансі виключно для виконання ними службових обов’язків; Товариство встановлює норми витрат пального; ведеться облік пробігу та службових поїздок шляхом оформлення маршрутних листів та інших первинних документів; заборонено використання пального для особистих потреб працівників; Товариство не виплачує працівникам жодних грошових компенсацій та не відшкодовує їх власні витрати; транспортні засоби перебувають у власності працівників; між працівниками та Товариством відсутні будь-які цивільно – правові договори щодо таких транспортних засобів.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи виникає у працівника за умови закріплення у трудових договорах та посадових інструкціях, що виконання трудових обов1язків пов’язане зі службовими поїздками об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором відповідно до ст. 163 та ст. 164 Кодексу у разі забезпечення  його роботодавцем пальним, яке використовується виключно для виконання трудових обов’язків та забезпечення господарської діяльності Товариства?

2. Чи є за умови закріплення у трудових договорах та посадових інструкціях, що виконання трудових обов’язків пов’язане зі службовими поїздками сам факт забезпечення працівника пальним за рахунок роботодавця достатньою підставою для визнання його доходом незалежно від фактичного використання такого пального виключно для виконання трудових обов’язків?

3. Чи впливає відсутність між роботодавцем та працівником цивільно – правового договору щодо транспортного засобу на визначення об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за наведених фактичних обставин?

4. Якщо ДПС вважає, що за наведених фактичних обставин вартість пального не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника, Товариство просить зазначити, якою саме нормою Кодексу це передбачено (зокрема, чи застосовуються положення ст. 165 Кодексу, чи така операція взагалі не утворює об’єкта оподаткування)?

5. Якщо ДПС вважає, що за наведених фактичних обставин вартість пального у працівника виникає оподатковуваний дохід, Товариство просить зазначити, за якою нормою ст. 164 Кодексу вартість пального відноситься до оподатковуваного доходу; у чому полягає економічна вигода працівника, якщо пальне повністю використане в господарській діяльності роботодавця?  

6. Якщо ДПС вважає, що за наведених фактичних обставин у працівника виникає оподатковуваний дохід, Товариство просить окремо зазначити дату виникнення такого доходу?

7. Якщо ДПС вважає, що за наведених фактичних обставин у працівника виникає оподатковуваний дохід, Товариство просить окремо пояснити порядок визначення бази оподаткування та оцінки такого доходу?

8. Які саме фактичні обставини (наприклад, використання пального у власних цілях, відсутність первинних документів, перевищення встановлених норм витрат тощо), на думку ДПС є критеріями для виникнення у працівника оподатковуваного доходу при забезпеченні його пальним?   

9. Чи зобов’язане Товариство за наведених фактичних обставин нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із вартості пального, використаного працівником виключно під час виконання трудових обов’язків?  

Щодо питань першого – дев’ятого

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 162.1.1 п. 162.1
ст. 162 Кодексу).

При цьому об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4  п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹
підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, визначення якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід працівника у вигляді вартості пального, придбаного з використанням корпоративної (паливної) картки, отриманої від роботодавця, та використаного при експлуатації власного транспортного засобу на підставі угоди, укладеного з юридичною особою (роботодавцем), під час виконання ним трудових обов’язків у розмірі норм витрат, встановлених роботодавцем, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Разом з тим зазначений дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо з відповідним оподаткуванням у розмірі перевищення норм витрат палива, встановлених роботодавцем, використання транспортного засобу для потреб підприємства без належного підтвердження або використання автомобіля протягом робочого дня для власних потреб.

Водночас слід зазначити, якщо зазначеною фізичною особою - працівником у разі необґрунтованого використання пального, виданого юридичною особою, відшкодовується вартість цього пального юридичній особі (роботодавцю), то у розумінні Кодексу відсутня кваліфікуюча ознака доходу, поняття якого наведено у п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а отже обов’язку щодо нарахування, утримання та перерахування (сплати) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору не виникає

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.