Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування норм чинного законодавства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство планує здійснювати імпорт бензину автомобільного Е0 на митну територію України, який після митного оформлення передаватиметься іншому суб’єкту господарювання за договором про переробку давальницької сировини для здійснення його змішування з біоетанолом. Після завершення переробки готовий автомобільний бензин повертатиметься Товариству для його подальшої реалізації покупцям.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи є операція з передачі бензину автомобільного Е0 на переробку за договором про переробку давальницької сировини та подальше отримання готового автомобільного бензину господарською операцією, яка підтверджує безперервність походження товару для цілей застосування норм Кодексу?
2. Чи впливає зміна коду товару згідно з УКТ ЗЕД готової продукції, отриманої в результаті переробки давальницької сировини, на порядок складання та реєстрації податкових накладних продавцем такої готової продукції?
3. Якими первинними документами, на думку контролюючого органу, підтверджується походження готової продукції, отриманої внаслідок переробки давальницької сировини, у разі якщо код товару згідно з УКТ ЗЕД готової продукції відрізняється від коду товару, який був переданий на переробку?
4. Чи достатньо для підтвердження походження готової продукції наявності договору про переробку давальницької сировини, актів приймання-передачі сировини, актів наданих послуг з переробки, актів передачі готової продукції та інших первинних документів, оформлених відповідно до законодавства?
5. Чи має право Товариство складати податкові накладні при реалізації готового автомобільного бензину із зазначенням коду УКТ ЗЕД готової продукції, отриманої після переробки давальницької сировини, за умови належного документального оформлення всіх етапів такої готової продукції?
Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під поняттям «первинний документ» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1, частина перша статті 9 Закону № 996).
Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.
Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).
Відповідно до пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а»–«л» пункту 201.1 статті 201 Кодексу, зокрема такими реквізитами є:
опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів / послуг);
код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП); платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Відповідно до підпункту 2 пункту 16 Порядку № 1307 дані щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД вносяться до графи 3.1 податкової накладної, яка заповнюється на всіх етапах постачання товарів. Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо). При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про Митний тариф України», зі змінами
(далі – Закон № 2697).
Для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України код товару згідно з УКТ ЗЕД повинен зазначатися повністю за всім ланцюгом постачання таких товарів до моменту їх продажу кінцевому споживачу або до моменту, коли такі товари перетворюються в інший товар або стають частиною нового в результаті виробництва, обробки, переробки тощо.
У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2.1 податкової накладної проставляється позначка «Х». Графа 3.2.1 заповнюється на всіх етапах постачання товару.
Порядок визначення країни походження товару та критерії достатньої переробки товару визначено главою 6 Митного кодексу України.
Частиною першою статті 11 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», зі змінами (далі – Закон № 671), визначено, що торгово-промислові палати мають право, зокрема:
проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість;
засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов’язані зі здійсненням зовнішньоекономічної діяльності.
Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов’язковими для застосування на всій території України (частина друга статті 11 Закону № 671).
Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
Згідно з нормами Кодексу у податковій накладній зазначається такий обов’язковий реквізит, як код товару згідно з УКТ ЗЕД. Водночас норми Кодексу не визначають правила класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД.
Для цілей класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом № 2697.
Класифікація товарів здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, приміток, додаткових приміток до розділів і товарних позицій з урахуванням характеристик товару, що є визначальними для їх класифікації згідно з УКТ ЗЕД.
Щодо питання 2
При здійсненні операцій з постачання товарів показники податкової накладної, зокрема номенклатура (опис) товару та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заповнюються на підставі первинних документів та повинні відповідати інформації, що міститься в них. При цьому первинні документи є підставою для відображення відомостей про господарську операцію, однак не визначають правила класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД.
Щодо питань 3–5
З питань визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та документального підтвердження походження готової продукції платник податку може звернутися до Торгово-промислової палати України (їх регіональних відділень).
Експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є достатньою підставою для зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД при складанні податкових накладних.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |