Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.08.2026 р. № 5053/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмежено відповідальністю (далі - Товариство) щодо обов’язку сплати податкового зобов’язання з єдиного податку четвертої групи у разі відсутності статусу платника єдиного податку та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство звернулось 23.06.2022 до ДПС зі скаргою на рішення Головного управління ДПС в Одеській області (далі – ГУ ДПС) від 21.04.2022  (далі - Рішення-1) про відмову у прийнятті податкової звітності з єдиного податку четвертої групи за 2022 рік та на рішення ГУ ДПС від 22.04.2022 (далі - Рішення-2) щодо неможливості підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік. Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 23.11.2022  (далі – Рішення ДПС)  ДПС скасовує Рішення-1 та Рішення-2, скаргу Товариства задовольняє. Товариство повідомляє, що після отримання у грудні 2022 року Рішення ДПС,  Товариство в грудні 2022 року сплатило єдиний податок четвертої групи.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Чи виникає у платника обов’язок щодо сплати єдиного податку четвертої групи у строки, визначені п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Кодексу, у разі відсутності статусу платника єдиного податку на момент строку сплати податку?
2. Чи може застосовуватись відповідальність за порушення строків сплати податкового зобов’язання, зокрема відповідно до статей
   124, 126 Кодексу, якщо на момент строку сплати у Товариства відсутній відповідний статус? 
3. Яким чином впливає відновлення статусу платника єдиного податку четвертої групи (чи має таке рішення зворотну дію) на обов’язок сплати  податку та застосування штрафних санкцій?

 

Щодо першого - третього  питань.  

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Кодекс.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Подання податкової декларації до контролюючих органів визначається ст. 49 Кодексу.

Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 Кодексу, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи здійснюється за результатами камеральної перевірки.

За даними інформаційно – комунікаційної системи ДПС Товариством 15.02.2026 надано податкову звітність, а саме загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) на 2022 рік, звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2021 рік.  

За результатами камеральної перевірки загальної Декларації Товариства за 2022 рік ГУ ДПС встановлено порушення вимог п. 48.4 ст. 48 Кодексу  та прийнято рішення про її невизнання від 21.04.2022, яке вручене платнику 17.05.2022.  

ГУ ДПС зроблено висновок, що Товариство не підтвердило статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу, про що направлено Товариству лист від 22.04.2022, який вручено платнику 19.05.2022.

Товариство не погодилось із Рішенням - 1 та Рішенням - 2 ГУ ДПС та оскаржило зазначені рішення в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно з п. 55.1 ст. 55 Кодексу податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Якщо платник податків вважає, що контролюючим органом була неправомірно анульована реєстрація його платником єдиного податку, він може оскаржити рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку як в адміністративному, так і в судовому порядку відповідно до п. 56.1 ст. 56 Кодексу.

За результатом розгляду скарги Товариства ДПС Рішення - 1 та Рішення - 2 ГУ ДПС скасовані, скаргу задоволено.

Відповідно до Рішення ДПС податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи 2022 рік визнанані прийнятими, Товариству на 2022 рік підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи. Тобто, Товариство вважається платником єдиного податку, у тому числі протягом періоду адміністративного оскарження.

При цьому, згідно з п. 49.16 ст. 49 Кодексу, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Нормами п. 56.11 ст. 56  Кодексу визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом, така сума грошового зобов’язання вважається узгодженою.

Нормами абзаців першого - третього п. 124.1 ст. 124 Кодексу визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання, зокрема, протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Діяння, передбачені, зокрема, п. 124.1 ст. 124 Кодексу, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2
ст. 124 Кодексу).

Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 Кодексу, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 Кодексу).

Відповідальність, передбачена ст. 126 Кодексу застосовується до банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, які порушують порядок або строки подання  податкової інформації контролюючим органам.

Враховуючи вищевикладене, якщо рішення контролюючого органу щодо відмови у прийнятті звітності та неможливості підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи скасовано під час адміністративного оскарження, то після виконання контролюючим органом такого рішення, прийнятого на користь платника, така юридична особа зобов’язана задекларувати та/або сплатити суму єдиного податку за звітний період, який припадає на період адміністративного оскарження, в якому настав граничний термін подання податкової звітності та сплати податку, оскільки така юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи продовжує перебувати на спрощеній системі оподаткування (у тому числі в період адміністративного або судового оскарження).

При цьому за несвоєчасну сплату єдиного податку до юридичної особи – платника єдиного податку четвертої групи застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), встановлених Кодексом.

Разом з тим, кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).