Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.08.2026 р. № 5033/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником податку на додану вартість та має зареєстрований за місцем знаходження (в Республіці Молдова) новостворений відокремлений підрозділ – філію (далі – Філія).

Філія була зареєстрована в Республіці Молдова за місцевим законодавством, має молдовський реєстраційний номер і стоїть на обліку в податкових органах Республіка Молдова як платник місцевих податків.

Відповідно до затвердженого Положення про Філію:

Філія веде бухгалтерський облік результатів своєї діяльності та складає окремий баланс відповідно до вимог законодавства Республіки Молдова;

показники діяльності Філії підлягають включенню до фінансової звітності Товариства у порядку, встановленому законодавством України та застосованими стандартами бухгалтерського обліку;

Філія формує первинні облікові документи та іншу звітність щодо здійснених господарських операцій.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: чи відображаються у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства в Україні операції з реалізації послуг та придбання товарів Філією на території Республіки Молдова?

Відповідно до статті 15 Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

Резиденти – це, зокрема, юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами (підпункт 14.1.213 пункт 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 3 розділу ІІ Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» – «г» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до пункту 186.1 статті 186 Кодексу місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно з пунктом 186.4 статті 186 Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 Кодексу.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пунктах 186.3 і 186.3¹ статті 186 Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Заповнення та подання до контролюючого органу податкової звітності з ПДВ здійснюється платником податку згідно з вимогами, встановленими статтею 203 Кодексу та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №  159/28289, із змінами (далі – Порядок № 21).

Відповідно до пункту 6 розділу I Порядку № 21 до податкової звітності з ПДВ належать, зокрема:

податкова декларація з ПДВ з додатками (далі – декларація);

уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками.

Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункт 49.18 статті 49 та пункту 203.1 статті. 203 Кодексу; пункту 2 розділу II Порядку № 21).

Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (пункту 1 розділу III Порядку № 21).

Пунктом 9 розділу III Порядку № 21 передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 1) подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів).

При цьому, оскільки філія (відокремлений підрозділ головного підприємства (платника ПДВ)) не може бути окремим платником ПДВ, обов’язок щодо подання податкової звітності з ПДВ покладається на головне підприємство (платника ПДВ).

Таким чином, головне підприємство (Товариство) при поданні податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період повинно враховувати операції з постачання та придбання товарів / послуг, які здійснені філією (відокремленим підрозділом) в такому звітному (податковому) періоді, місце постачання / придбання яких визначено на митній території України, а також операції з постачання послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу за межами митної території України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).