Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.08.2026 р. № 5058/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ФОП про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства стосовно мінімального розміру  місячного доходу ліцензіата, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні ФОП зазначає, що перебуває на загальній системі оподаткування та здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (дата початку дії ліцензії - 05.06.2026).

Починаючи з 1 жовтня 2025 року суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), мають дотримуватись вимог, передбачених частинами тринадцятою та чотирнадцятою статті 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі –  Закон № 3817).

Враховуючи зазначене вище ФОП запитує:

1. Який саме показник місячного доходу застосовується для дотримання вимоги статті 42 Закону № 3817-IX (не менше 2 мінімальних заробітних плат) для ФОП на загальній системі оподаткування: загальний оподатковуваний дохід (виручка) чи чистий оподатковуваний дохід?

2. Якщо застосовується чистий оподатковуваний дохід - за який період і за якою методикою він визначається для цілей зазначеної ліцензійної вимоги (помісячно наростаючим підсумком у межах місяця тощо)?

3. Чи впливає на дотримання зазначеної ліцензійної вимоги те, що ФОП правомірно не сплачує єдиний внесок «за себе» на підставі частини шостої   статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) (за нього як за найманого працівника роботодавець сплачує єдиний внесок у розмірі не менше мінімального)?

Щодо зазначених питань

З 1 жовтня 2025 року згідно із частиною чотирнадцятою статті 42 Закону № 3817 розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа - підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено статтею 177 Кодексу.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи –підприємця.

Відповідно до підпункту 177.10 пункту 177 Кодексу фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Облік доходів і витрат від здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним, з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яка здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним, ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма), та порядок ведення такого обліку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261).

Відповідно до порядку ведення Типової форми, фізичні особи – підприємці зобов’язані у хронологічному порядку відображати, зокрема, суму доходу, отриману від здійснення господарської діяльності, у тому числі кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку, та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Для цілей дотримання вимог, визначених частиною чотирнадцятою статті 42 Закону № 3817, розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, є фактично отримана протягом календарного місяця сума оподатковуваного доходу (виручка у грошовій (готівковій та/або безготівковій) та/або не грошовій формі) від провадження усіх видів господарської діяльності, з урахуванням вимог, встановлених Кодексом для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування.

Вимоги частини чотирнадцятої статті 42 Закону № 3817 не стосуються повноти нарахування та сплати єдиного внеску. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є:

роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 4 Закону № 2464);

фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини першої статті 4 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску є:

для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Водночас, частиною шостою статті 4 Закону № 2464 встановлено,  що  особи, зазначені,  зокрема у   пункті 4 частини першої статті   4   Закону № 2464,  

звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, у разі, якщо роботодавцем сплачується за фізичну особу - підприємця єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску, то така особа звільняється від сплати єдиного внеску за себе.

Разом з тим, якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового платежу або взагалі не сплачено, то фізична особа - підприємець самостійно визначає базу нарахування єдиного внеску та здійснює його сплату.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

_______________________________________________________________________________________Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.