Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомила, що 2011 року, під час перебування у зареєстрованому шлюбі, разом зі своїм чоловіком придбала у спільну сумісну власність квартиру.
Право власності на зазначену квартиру було зареєстровано 2012 року міжміським бюро технічної інвентаризації обласної ради за чоловіком.
Рішенням міського суду області шлюб було розірвано.
Рішенням міського суду області визнано, що зазначена квартира є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а також здійснено поділ спільного майна.
Зокрема, судом визнано за право власності на 1/2 частку квартири та за право власності на 1 /2 частку цієї ж квартири.
На підставі зазначеного рішення суду 2025 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було проведено державну реєстрацію права власності на 1/2 частку квартири.
На даний час та мають намір відчужити шляхом продажу належні їм частки квартири.
При цьому у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна як дата державної реєстрації права власності на 1/2 частку квартири зазначена 2025 року, хоча сама квартира була придбана подружжям ще 2011 року, а право власності на неї було первісно зареєстроване 2012 року за чоловіком – .
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Який момент вважається моментом набуття права власності для цілей застосування ст. 172 Кодексу у випадку, коли квартира була придбана подружжям у 2011 році, право власності на неї первісно зареєстровано
у 2012 році за чоловіком, рішенням суду про поділ спільного сумісного майна подружжя у 2021 році за кожним із колишнього подружжя визнано право власності на 1/2 частку квартири, а державну реєстрацію права власності на відповідні частки проведено у 2025 році?
2. Чи вважається державна реєстрація права власності на 1/2 частку квартири, проведена у 2025 році на підставі рішення суду про поділ спільного сумісного майна подружжя ухваленого у 2021 році, новим набуттям права власності для цілей застосування ст. 172 Кодексу?
3. Чи застосовується у наведеному випадку звільнення від оподаткування, передбачене п. 172.1 ст. 172 Кодексу?
4. Які податки та збори та у якому розмірі підлягають сплаті у разі продажу у 2026 році 1/2 частки зазначеної квартири ?
5. Якими нормами законодавства та офіційними роз'ясненнями повинні керуватися контролюючі органи при визначенні строку перебування у власності нерухомого майна у наведених правовідносинах?
Особисті немайнові та майнові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).
Відповідно до частини першої ст. 182 ЦКУ право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ст. 331 ЦКУ).
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).
Пунктом 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні, до якого включається, зокрема, частина доходу від операцій з майном, розмір якого визначається згідно з положеннями ст. 172 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст.164 Кодексу).
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця визначено ст. 172 Кодексу.
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Кодексу не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Разом з тим, згідно з п. 172.2 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об'єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.
Також, вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Враховуючи зазначене, дохід, отриманий фізичною особою від продажу один раз протягом звітного податкового року нерухомого майна (квартири), яке перебувало у власності більше трьох років, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Разом з тим, дохід, отриманий фізичною особою від першого продажу протягом звітного податкового року об’єкту нерухомого майна, який перебував у власності такої особи менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором за ставкою 5 відсотків.
При цьому слід зазначити, що з питання терміну виникнення прав власності на нерухоме майно, отриманого Вами, доцільно звернутися до Міністерства юстиції України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
_______________________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |