Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.08.2026 р. № 5020/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо повернення коштів та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податків є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків. Основним видом діяльності є виконання будівельно-монтажних, ремонтних та проєктних робіт за договорами підряду (в тому числі за кошти державних або комунальних підприємств). У межах виконання зазначених договорів розрахунки здійснюються на підставі первинних документів у будівництві – Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3). При формуванні твердої договірної ціни та заповненні підсумкових показників у формах КБ-2в та КБ-3, з метою реалізації кошторисних норм та деталізації структури ціни робіт, суми єдиного податку (5 відс.) та військового збору (1 відс.) за згодою сторін договору відображалися окремими підсумковими рядками для розрахунку загальної вартості виконаних робіт. Після підписання довідок КБ-3 та отримання безготівкових коштів на поточний рахунок фізичної особи – підприємця у повному обсязі, у 100 відс. розмірі від зазначених в актах сум, обчислив та сплавив єдиний податок та військовий збір до державного бюджету України.

Наразі під час проведення ревізій контролюючими органами виникають неоднозначні трактування щодо правової та податкової природи цих сум, що може призвести до вимог замовників щодо виключення цих сум з актів за минулі періоди та їх повернення.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підтверджує ДПС, що для фізичної особи підприємця – платника єдиного податку третьої групи базою оподаткування є саме весь фактично отриманий дохід (уся сума безготівкових надходжень на розрахунковий рахунок за довідкою форми КБ-3, включаючи суми, які були деталізовані чи відображені в акті окремими підсумковими рядками як «єдиний податок 5 відс.» та «військовий збір 1 відс.»), а не фінансовий результат чи прибуток (різниця між доходами та витратами)??

2. Щодо податкових наслідків примусового повернення коштів замовнику: Якщо за вимогами замовника або органів державного фінансового контролю фізична особа – підприємець буде змушена повернути замовнику кошти в розмірі 5 відс. єдиного податку та 1 відс. військового збору, які раніше були відображені в актах КБ-2в/КБ-3 та з яких уже було фактично сплачено 6 відс. податків до бюджету, яким чином фізична особа – підприємець має відобразити таке повернення у податковій звітності? Чи визнається сума сплачених до бюджету податків з повернутого доходу прямим безповоротним збитком фізичної особи – підприємця у розумінні ст. 22 та ст. 50 Цивільного кодексу України, оскільки механізм автоматичного повернення або коригування сплаченого єдиного податку з таких підстав у Кодексі відсутній?

3. Щодо кваліфікації сум, сплачених підрядником до бюджету: Чи вважає ДПС правомірним відображення у первинних документах (КБ-2в, КБ-3) транзитних або фіксованих обов'язкових платежів підрядника (єдиний податок та військовий збір) як елементу формування ціни договору, якщо зазначені суми у повному обсязі (1-в-1) перераховуються фізичною особою – підприємцем - підрядником до державного бюджету, не формують його вільного прибутку та забезпечують виконання вимог п. 292.1 ст. 292 Кодексу щодо повноти оподаткування доходу суб'єкта спрощеної системи?

Щодо першого – другого питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою І розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Разом з цим до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Так, відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратила чинність, зокрема, форма Книги обліку доходів та порядок її ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію Книги обліку доходів у податкових органах.

Водночас зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів у довільній формі в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп (неплатниками податку на додану вартість) вимог щодо ведення обліку доходів та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів та їх належне зберігання у відповідності до ст. 44 Кодексу.

Дані обліку використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами.

Крім того, п. 296.3 ст. 296 Кодексу встановлено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Таким чином, якщо зарахування перерахованих замовником коштів на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи відбулося в одному звітному періоді, а повернення їх здійснюється у наступному, то сума цих коштів включається до складу доходу платника єдиного податку у звітному податковому періоді, в якому зазначені кошти були отримані та відображаются у відповідній податковій декларації платника єдиного податку – фізичної

Разом з тим, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи має право здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення шляхом подання уточненої декларації до раніше поданої декларації або уточнення показників у складі звітної декларації за наступний податковий період.

Одночасно зауважуємо, що платник податків може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось повернення лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення платника податку або/та інших документів.

Щодо третього питання

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закону № 996) визначено, що:

господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно зі ст. 9 Закону № 996 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Таким чином, з питання оформлення та ведення первинних документів, зокрема, щодо правомірності відображення транзитних або фіксованих обов'язкових платежів підрядника (єдиний податок та військовий збір) в КБ-2в, КБ-3 доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.