Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.08.2026 р. № 5066/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства-1 щодо оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі − ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством-1 отримано індивідуальну податкову консультацію (далі – ІПК) на попереднє звернення. Товариство не погоджується з розʼясненнями, наданими в такій ІПК, зокрема, щодо визначення дати виникнення податкових зобовʼязань, та вважає, що ДПС при наданні ІПК не повністю дослідила усі обставини здійснених операцій.

Так, між Товариством-1 та іншим суб’єктом господарювання (далі – Товариство-2) укладено два окремих договори купівлі-продажу, згідно з якими:

Договір 1: Товариство-1 (продавець) постачає Товариству-2 (покупець) автомобіль 2025 р.в. (далі – Товар-1) вартістю 6,01 млн.грн, при цьому Товариство-2 перераховує аванс у розмірі 10 %, а остаточний платіж у розмірі 90 % сплачується протягом 5 банківських днів після отримання покупцем товару.

Договір 2: Товариство-2 (продавець) постачає Товариству-1 (покупець) вживаний автомобіль 2022 р.в. (далі – Товар-2) вартістю 2,6 млн.грн, при цьому покупець має сплатити 100 % вартості товару протягом 2 робочих днів з дати його передачі та проведення державної реєстрації автомобіля на покупця.

02.04.2026 сторони уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог (далі – Угода), згідно з якою сторони погодились, що вимога згідно з Договором 2 зараховується як часткове виконання зобов’язання за вимогою за Договором 1.  

02.04.2026 Товариство-2 перерахувало Товариству-1 часткову передоплату за Товар-1 та передало Товариству-2 Товар-2.

Товариство-2 склало податкову накладну від 02.04.2026 на вартість переданого Товару-2 Товариству-1, а Товариство-1 склало дві податкові накладні від 02.04.2026:  одну – на суму отриманого авансу за Товар-1, іншу – на суму різниці між вартістю Товару-1 та отриманим авансом (тобто на суму заліку зустрічних вимог), при тому, що фактична передача Товару-1 Товариством-1 Товариству-2 відбулася 03.04.2026.

У зверненні Товариство-1 звертає увагу, що умовами Договору 1 передбачено, що:

остаточний платіж (90% вартості товару) сплачується Товариством-2 протягом 5 банківських днів з дати отримання від Товариства-1 (продавця) повідомлення про надходження товару на склад продавця,

Товариство-1 зобовʼязується передати товар Товариству-2 виключно за умови оплати 100% ціни товару Товариством-2.

З огляду на викладене, Товариство-1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи є дата набрання чинності Угодою (02.04.2026) датою першої події для цілей нарахування податкових зобовʼязань з ПДВ, враховуючи, що згідно з умовами Договору 1 передача автомобіля здійснюється виключно після оплати його повної вартості, а фактичне відвантаження товару (складання актів приймання-передачі) відбулося 03.04.2026;

2) на яку дату виникають податкові зобовʼязання: на дату припинення зобовʼязань шляхом взаємозаліку як попередньої оплати (02.04.2026) чи на дату фактичного відвантаження товару (03.04.2026);

3) на яку дату та на підставі якого первинного документа у Товариства-1 виникають податкові зобовʼязання з ПДВ на залишок вартості товару (автомобіля), який не увійшов до суми взаємозаліку від 02.04.2026 враховуючи, що відвантаження відбулося 03.04.2026?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Правила припинення зобов'язання визначено статтями 598 – 609 ЦКУ.

Відповідно до статті 601 ЦКУ зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

За операціями платників податку, за якими не застосовується касовий метод податкового обліку з ПДВ, дата виникнення податкових зобовʼязань визначається відповідно до норм пункту 187.1 статті 187 ПКУ, а саме:

або на дату зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або на дату відвантаження товарів.

Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ не передбачено визначення дати виникнення податкових зобовʼязань на дату отримання інших видів компенсації вартості поставлених товарів (як стверджує Товариство-1 у своєму зверненні).

Залік зустрічних вимог не є обʼєктом оподаткування ПДВ у розумінні пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, отже безпосередньо факт укладання сторонами угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у сторін та не визначає дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.

У разі, якщо погашення грошових зобовʼязань проводиться шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, то кошти (в сумі такого заліку) покупцем на рахунок постачальника фактично не сплачуються. Отже, в описаному у зверненні випадку датою виникнення податкових зобовʼязань (на частину вартості товару, зобовʼязання за якою погашаються шляхом заліку зустрічних однорідних вимог) є дата відвантаження такого товару, яка підтверджується відповідними первинними документами.

Дата набрання чинності Угодою не вважається датою першої події для цілей нарахування податкових зобовʼязань з ПДВ (в частині вартості товару, зобовʼязання за яку відповідно до Угоди погашаються шляхом заліку зустрічних однорідних вимог), оскільки на таку дату не виникає жодна з подій, передбачених пунктом 187.1 статті 187 ПКУ (ні зарахування коштів від покупця на рахунок постачальника, ні відвантаження товару постачальником покупцю).

Додатково слід зауважити, що при визначенні дати виникнення податкових зобовʼязань з ПДВ визначальними є положення та норми ПКУ (у даному випадку – пункту 187.1 статті 187 ПКУ), а не умови господарських договорів. Крім того слід зауважити, що в описаному у зверненні випадку розрахунки за товари здійснюються сторонами не в порядку, визначеному Договором 1 (на який посилається Товариство-1 у зверненні), а в порядку, передбаченому Угодою.

Щодо питання 3

Як зазначено у зверненні, частина вартості товару, яка не увійшла до суми взаємозаліку, оплачується покупцем до дати відвантаження йому товару. Отже, першою подією у даному випадку є отримання коштів постачальником в оплату частини вартості товару, яке підтверджується відповідними первинними документами, та податкові зобовʼязання визначаються постачальником виходячи з суми таких отриманих коштів на дату їх отримання.

Таким чином, розʼяснення, надані в ІПК на попереднє звернення Товариства-1, повною мірою відповідають нормам ПКУ та змін і доповнень не потребують.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).