Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.08.2026 р. № 5014/ІПК/99-00-19-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Приватного акціонерного товариства (далі – Товариство) щодо застосування окремих положень статті 43 Кодексу при поверненні надміру сплачених сум грошових зобов’язань, зарахованих на рахунки за надходженнями до місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим у 2020 році (30.12.2020), та повідомляє таке.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає в отриманні відповіді на питання:

1. Чи передбачають положення ст. 43 Кодексу можливість відмови платнику податків у поверненні або перерахуванні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань з підстав відсутності на відповідній території органів Державної казначейської служби України або місцевих фінансових органів ?

2. Чи є обставина, пов’язана з відсутністю на тимчасово окупованій території України органів Казначейства та місцевих фінансових органів, самостійною та достатньою підставою для відмови контролюючого органу у виконанні вимог п. 43.4 та п. 43.5 статті 43 Кодексу ?

3. Чи зобов’язаний контролюючий орган у разі підтвердження наявності переплати та дотримання платником вимог ст. 43 Кодексу підготувати висновок на повернення (перерахування) коштів незалежно від обставин, пов’язаних з технічною можливістю подальшого виконання такого висновку органами Казначейства ?

4. Чи відповідає вимогам ст. 43 Кодексу відмова контролюючого органу у поверненні (перерахуванні) надміру сплачених сум грошових зобов’язань виключно з мотивів технічної або практичної неможливості здійснення такого повернення ?

5. Чи має право юридична особа, яка відповідно до п. п. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 Кодексу несе відповідальність за виконання податкових обов’язків свого відокремленого підрозділу, ініціювати перерахування переплати, облікованої за таким відокремленим підрозділом, у рахунок власних податкових зобов'язань юридичної особи ?

Щодо порушених Товариством питань 1, 2, 3 та 4 слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Статтею 17 Кодексу визначені права платників податків, зокрема право на повернення надміру сплачених податків, зборів у порядку встановленим цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу визначено, що надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови та строки повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, регулюються статтями 43, 102 Кодексу, статтями 45, 78 Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс) та наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (зі змінами), яким затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (далі – Порядок № 60).

Бюджетним кодексом визначаються засади бюджетної системи України її структура, принципи, правові основи функціонування бюджетного процесу та регулювання відносин, що виникають у процесі виконання державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу встановлено, що Казначейство України за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснюється повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до статті 78 Бюджетного кодексу Казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 67¹ Бюджетного кодексу повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податків і зборів платникам податків, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, здійснюється з бюджету Автономної Республіки Крим.

Пунктом 16 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу встановлено, що до повернення тимчасово окупованої території України під загальну юрисдикцію України, як виняток із положень пункту 3 частини другої статті 67¹ та абзацу другого частини другої статті 78 цього Кодексу, органи Казначейства України здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на такі рахунки, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Пунктом 43.1 статті 43 Кодексу встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних.

Також пунктом 43.3 статті 43 розділу ІІ Кодексу визначено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Кодексу заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати.

Щодо визначення строку, встановленого статтею 43 Кодексу для подання платником податків заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань слід зазначити наступне.

Пунктом 52 ² підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17.03.2022) дію пункту 52 ² підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану.

При цьому, на виконання пункту 1 розділу І Закону України від  03.03.2022 № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (набрав чинності 07.03.2022) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 69. Зокрема, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім встановлених випадків.

При цьому, у разі дотримання платником податків обов’язкових умов на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, визначених статтею 43 Кодексу, нормами Порядку № 60 передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду заяви платника податків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань територіальним органом ДПС не підтверджено правомірність повернення таких коштів та/або у разі наявності у такого платника сум податкового боргу, платнику направляється письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Щодо питання 5.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 Кодексу).

Відповідно до підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 Кодексу відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.

Пунктом 38.2 статті 38 Кодексу передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Статтею 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, який розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія не є самостійною юридичною особою та залишається в складі головного підприємства.

Процедура відкриття рахунків в банківській установі для філій (відокремлених підрозділів) регламентується Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачами платіжних послуг з обслуговування рахунків. Оскільки філія (відокремлений підрозділ) не має статусу юридичної особи і вона не може володіти рахунками самостійно, тому рахунок для філії  відкривається або закривається в банківській установі за рішенням юридичної особи (головного підприємства). У правовідносинах із банком філія виступає лише як відокремлений підрозділ, який розпоряджається коштами від імені та в інтересах юридичної особи (головного підприємства) на підставі довіреності.

Враховуючи викладене, юридична особа має право розпорядження надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями, які належать її відокремленим підрозділам, в межах встановлених Кодексом відповідних строків.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).