X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.08.2026 р. № 5075/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо необхідності нарахування податкових зобовʼязань з ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство отримало майно (автогідропідіймач)  як внесок до статутного капіталу. Постачальником надано Підприємству податкову накладну. Міська рада (як засновник) ще не перерахувала кошти для оплати за майно на рахунок банку Підприємства.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи зобовʼязане Підприємство нараховувати податкове зобовʼязання при отриманні майна як поповнення статутного капіталу Підприємства.

Разом з тим інформація, надана у зверненні, не дає змоги чітко встановити всі обставини та наслідки здійснених операцій, необхідні для однозначної їх ідентифікації. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, порушених у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі –Закон № 996)).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186
ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191
пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Враховуючи викладене, об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема операції платника податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ знаходиться на митній території України, а не операції з придбання або отримання товарів/послуг.

Таким чином, при отриманні товарів, послуг, необоротних активів, в тому числі як вклад (внесок) до статутного капіталу платника податку, податкові зобов’язання з ПДВ у такого платника податку не виникають.

Водночас кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування ПДВ господарських операцій, що здійснюються платниками податку, потребує  детального аналізу умов договорів, а також первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.