Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.08.2026 р. № 5115/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

                                                                             

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи – підприємця (…) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи (5 відс.) у своєму зверненні повідомив, що (…) 2024 на його підприємницькій рахунок надійшли кошти у сумі (…) грн від ТОВ (…) як попередня оплата за рахунком № (…) від (…)2024.

Зазначена сума була включена до доходу та відображена у податковій декларації платника єдиного податку за IV квартал 2024 року, та з неї був сплачений єдиний податок.

У подальшому рішенням Господарського суду міста Києва у справі № (…) зазначені кошти були стягнуті з платника податку як безпідставно набуті. Після набрання рішенням законної сили платник податку добровільно виконав рішення суду та повернув ТОВ (…) усю суму отриманих коштів. Повернення коштів було здійснено у повному обсязі, тому фактично жодної економічної вигоди від зазначеної операції фізичною особою – підприємцем не отримано.

З метою з’ясування порядку застосування норм Податкового кодексу України щодо коригування доходу, податкових зобов’язань та можливості повернення або зарахування надміру сплаченого єдиного податку платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право фізична особа — підприємець - платник єдиного податку третьої групи зменшити дохід на суму коштів, які були повернуті контрагенту на виконання рішення суду?
2. Чи має право платник єдиного податку у такій ситуації подати уточнюючу податкову декларацію зі зменшенням доходу за відповідний податковий період?
3. Чи виникає у такому випадку переплата з єдиного податку, яка може бути повернута платнику або  зарахована в рахунок майбутніх платежів відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України?
4. Який порядок документального підтвердження права на таке коригування та які документи необхідно подати до контролюючого органу?

Щодо першого - четвертого питання.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

При цьому до складу доходу, визначеного ст. 292 Кодексу, не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Крім того, згідно з п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці, зокрема, платники єдиного податку третьої групи, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Разом з тим для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020   № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Дані обліку використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами та доповненнями.

Отже, у разі якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повертає кошти у випадках, визначених п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 Кодексу, і таке повернення відбувається в податковому періоді їх отримання, то сума таких коштів не включається до складу доходу платника єдиного податку.

Разом з тим, якщо зазначені кошти повертаються контрагенту платником єдиного податку в іншому податковому періоді, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення. Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточненої декларації до раніше поданої декларації або уточнення показників у складі звітної декларації за наступний податковий період.

Відповідно до абзаців першого, другого, четвертого – шостого п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно
(у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 Кодексу, п. 43.1 якої визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу

При цьому надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 Кодексу).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (та 43.3 ст. 43 Кодексу).

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи має право подати уточнюючу декларацію та зменшити свій дохід, отриманий за 2024 рік, на суму передоплати, яка повертається контрагенту у поточному звітному періоді за умови, що таке повернення  відбувається у випадках, визначених п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 Кодексу, тобто внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів. При цьому повернення контрагенту передоплати на виконання рішення суду у зв’язку з визнанням такої суми, як  безпідставно набутої, п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 Кодексу не передбачено.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.