Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.08.2026 р. № 5119/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

   Державна податкова служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула Ваше звернення (      ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомила, що зареєстрована як фізична особа – підприємець та здійснює господарську діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків без реєстрації платником податку на додану вартість.

Платник податків не перебуває в трудових відносинах з жодним роботодавцем та не є найманим працівником.

Починаючи з квітня 2026 року платник податків отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку. Згідно з відомостями, наявними в реєстрі застрахованих осіб, відповідно до довідки 7-ОК, наданої Пенсійним фондом України, страхувальник – Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, починаючи з квітня 2026 року сплачує внески з суми, що дорівнює – 8647,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи виникає у  фізичної особи – підприємця, яка застосовує спрощену систему оподаткування (третя група , ставка єдиного податку 5 від., без податку на додану вартість) , не перебуває у трудових відносинах (не є найманим працівником), починаючи з квітня 2026 року отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку та одночасно отримує дохід від здійснення підприємницької діяльності, обов’язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)?

2. Якщо у зазначеній ситуації відсутній обов’язок зі сплати єдиного внеску, зазначити  норми законодавства, які є підставою для такого звільнення.

3. У разі якщо обов’язок зі сплати єдиного внеску зберігається, платник податків просить роз’яснити:

з якого моменту виникає такий обов’язок;

чи впливає на його виникнення факт отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку;

чи впливає на виникнення такого обов’язку отримання підприємницького доходу у відповідному звітному місяці;

на підставі яких норм законодавства такий обов’язок виникає?

4. Платник податків також просить роз’яснити, чи змінюється відповідь на наведені питання у разі, якщо у період отримання зазначеної допомоги фізична особа – підприємець не отримує доходу від здійснення підприємницької діяльності.

Щодо першого - четвертого питань

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом  України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до абзаців сьомого, дванадцятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для:

осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини.

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзацах дев’ятому, одинадцятому - тринадцятому п. 1 та п. 17 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Водночас, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

На виконання вимог, зазначених п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (зі змінами) затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску   за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок).

Разом з тим, якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового платежу або взагалі не сплачено, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку самостійно визначає базу нарахування єдиного внеску та здійснює його сплату.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.