Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.08.2026 р. № 5077/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Фермерського господарства (далі - Господарство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо особливостей включення доходу від використання подарункових сертифікатів до розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок), нарахування податкових зобов’язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у межах компетенції повідомляє наступне.

Господарство здійснює діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та регулярно закуповує продукцію (паливно-мастильні матеріали, добрива, посівний матеріал, тощо) у постачальників. За досягненням певних обсягів закупівлі продукції (згідно з умовами договору/програми лояльності контрагента) Господарству нараховані бонуси. В подальшому постачальник бонуси перевів у грошові подарункові сертифікати. Передачу сертифікатів від постачальника до Господарства оформлено актами приймання-передачі сертифікатів. Постачальник на дату передачі сертифікатів склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на користь Господарства податкові накладні. У графі 8 податкових накладних зазначено код поставки ПДВ – 20 (основна ставка), у графі «Номенклатура» вказана кількість сертифікатів у штуках, проте у графах «Ціна постачання», «Обсяг постачання» та «Сума податку» зазначено значення «0», оскільки сертифікати передані в межах бонусної програми без додаткової оплати. Отримані за актами приймання-передачі сертифікати станом на дату подання запиту перебувають на балансі підприємства та ще не були використані. У майбутньому Господарство планує використати ці сертифікати як засіб оплати у торгівельних мережах (магазинах) для придбання товарів, які будуть використовуватися виключно у господарській діяльності Господарства.

Господарство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. На якому рахунку бухгалтерського обліку слід відображати отримані за актами приймання-передачі сертифікати до моменту їх безпосереднього використання платнику єдиного податку четвертої групи?

2. В який період у Господарства виникає бухгалтерський дохід від отримання таких сертифікатів (на дату підписання акту приймання-передачі чи на дату їх подальшого використання в магазинах), та включається такий дохід (Кт 718/719) до Розрахунку? І чи взагалі виникає такий дохід?

3. Щодо обовʼязку нарахування Господарством податкових зобовʼязань з ПДВ у порядку, визначеному п. 198.5 ст. 198/п. 199.1 ст. 199 Кодексу, у звʼязку з отриманням від постачальника подарункових сертифікатів податкової накладної, у якій ціна та сума ПДВ дорівнюють нулю?

4. Щодо права Господарства на податковий кредит на підставі податкових накладних, складених продавцями товарів, оплата за які здійснена подарунковими сертифікатами?

 

Шодо першого та другого питання.

Опис порушеного у зверненні питання не дає змоги в повній мірі ідентифікувати фактичну сутність операцій, стосовно яких виникла практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації (не надано документів щодо умов договору, копій акту приймання-передачі сертифікатів).

У зв’язку з цим надаємо роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, які належать до компетенції ДПС.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п.п. «а» п.п. «4» п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи - сільськогосподарських товаровиробників, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису (абзац перший п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу).

Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема Розрахунок за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за № 510/20823, зі змінами.

Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186.

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999
№ 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку» (далі – НП(С)БО 15).

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 НП(С)БО 15).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами.

Отже, питання відображення операцій із сертифікатами у бухгалтерському обліку, формування доходів у бухгалтерському обліку від отриманих сертифікатів належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо третього – четвертого питань.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Пунктом 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу. розташоване на митній території України.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 ст. 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку ‒ продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 розділу V Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 розділу V Кодексу).

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 розділу V Кодексу).

Пунктом 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях / негосподарській діяльності платника податку.

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 розділу V Кодексу, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково − ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Податкові зобовʼязання з ПДВ, передбачені пунктами 198.5 ст. 198/199.1
ст. 199 розділу V Кодексу, нараховуються у разі, якщо придбані з ПДВ товари/послуги, за якими платник податку мав підстави для формування податкового кредиту, призначаються для використання/починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях/негосподарській діяльності платника податку.

Безпосередньо отримання від постачальника податкової накладної за операцією з безоплатної передачі подарункового сертифікату, у якій зазначено ціну товарів та суму ПДВ, які дорівнюють нулю, не спричиняє обовʼязку нарахування податкових зобовʼязань з ПДВ, передбачених пунктами 198.5 ст. 198/199.1 ст. 199 розділу V Кодексу.

За операцією з придбання у продавця (магазину) товарів, оплата за які здійснюється подарунковим сертифікатом, Господарство включає суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної таким продавцем та зареєстрованої в ЄРПН.

Разом з тим, оскільки покупцем (Господарством) до податкового кредиту включено суму ПДВ, яка фактично продавцю покупцем не сплачувалася (товари було отримано в обмін на подарунковий сертифікат, який покупцем було отримано безоплатно), то покупець втрачає право на податковий кредит за такою операцією. У даному випадку податковий кредит підлягає зменшенню шляхом нарахування податкових зобовʼязань на відповідну суму, що була включена до податкового кредиту, та складання податкової накладної із використанням принципу (механізму), визначеного п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.