Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.08.2026 р. № 5084/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство-1) про надання індивідуальної податкової консультації з питань щодо оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) стосовно операцій при переході права оренди земельних ділянок іншій юридичні особі та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство-1 повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи у 2026 році, 03.03.2026 між Товариством-1, як первісним орендарем та Товариством з обмеженою відповідальністю платником податку на прибуток - новим орендарем (далі – Товариство-2) укладено договір про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Відповідно до умов договору право оренди земельних ділянок загальною площею 157 га переходить до Товариства-2 з моменту державної реєстрації прав оренди. На початку 2026 року Товариство-1 подало податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація), у якій визначило податкові зобов’язання виходячи з площі земельних ділянок, що перебували у його користуванні на дату подання Декларації.

Товариство-1 просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Чи зобов’язане Товариство-1, яке є платником єдиного податку четвертої групи, сплачувати єдиний податок четвертої групи за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2026 року щодо земельних ділянок, право оренди яких перейшло до іншої юридичної особи після держаної реєстрації такого переходу? Якщо обов’язок зі сплати єдиного податку щодо зазначених земельних ділянок припиняється, то з якої саме дати припиняється нарахування податкових зобов’язань: з дати укладання договору чи з дати держаної реєстрації переходу права оренди, чи з іншої дати, визначеної Кодексом?

2. Чи має право платник єдиного податку четвертої групи подати уточнюючу Декларацію та зменшити податкові зобов’язання після припинення права користування земельними ділянками у зв’язку з переходом права оренди до іншої особи?

3. Чи є об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи площа земельних ділянок, право оренди на які припинилося у зв’язку з переходом права оренди до іншої особи та державної реєстрації такого переходу?

4. Чи зобов’язане Товариство-1 визначати та сплачувати МПЗ щодо земельних ділянок, право оренди на які припинилося у зв’язку з переходом права оренди до Товариства-2 після держаної реєстрації такого переходу? Якщо такий обов’язок припиняється, просимо роз’яснити, з якої дати припиняється обов’язок щодо визначення та сплати МПЗ?

5. Чи підлягають коригуванню нараховані у Декларації податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи та показники МПЗ у разі втрати протягом податкового (звітного) року права користування земельними ділянками внаслідок переходу права оренди до іншої юридичної особи, якщо такий перехід зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно? Якщо так, то в якому порядку здійснюється таке коригування?

 

Щодо першого - п’ятого питань.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до абзацу першого п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.

Відносини, пов’язані з орендою земельних ділянок регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) та Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), Законом України від 06.10.1998 №161 - XIV «Про оренду землі» (далі – Закон №161), а також положеннями договору оренди землі (ст. 2 Закону № 161).

Відповідно до ст. 190 ЦКУ, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Відповідно до законодавства підставами для заміни сторін у договорі оренди є передача прав за правочином та шляхом правонаступництва.

Відповідно до положень частини першої ст. 93 ЗКУ, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою.

Статтями 125, 126 ЗКУ встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1952 - IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі ст. 6 Закону № 161 право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зі змінами.

Невід’ємними додатками до Декларації є додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) та додаток 3 «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї

площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Таким чином, якщо платник єдиного податку четвертої групи (Товариство-1) на підставі договору передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду в користування (оренду) іншій юридичній особі (Товариству-2) та здійснює державну реєстрацію передачі права користування такими земельними ділянками, то юридична особа, яка фактично використовує ці ділянки як об’єкт оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи на підставі зареєстрованого права користування, включає площі таких земельних ділянок до Додатку 1 та до Декларації з дати державної реєстрації такого права.

Відповідно до п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

При цьому МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 38¹.1.4 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу).

Разом з тим відповідно до п. 38¹.3 ст. 38¹ Кодексу у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

При цьому нормами п. 38¹.4 ст. 38¹ Кодексу визначено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Таким чином, якщо Товариство-1 на підставі договору передає права оренди земельних ділянок іншій юридичній особі (Товариству-2), то за умови державної реєстрації права користування відповідно до законодавства, МПЗ щодо таких земельних ділянок визначається для попереднього орендаря, користувача (Товариства-1) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування.

Право самостійно уточнювати свої узгоджені податкові зобов’язання з податків шляхом подання уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності встановлених ст. 102 Кодексу) визначено відповідно до ст. 50 Кодексу.

Відповідно до п.п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку четвертої групи зобов'язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:

уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативно грошову оцінку.

У разі якщо Товариство-1 має підстави не нараховувати та не сплачувати єдиний податок четвертої групи щодо власних земельних ділянок (об’єкта оподаткування) та не визначати МПЗ на підставі договору передачі права оренди земельних ділянок іншій юридичній особі (Товариству-2) та не скористалося правом на коригування єдиного податку четвертої групи та МПЗ, то Товариство-1 має право подати уточнюючу Декларацію до раніше поданої Декларації з Додатком 1 та Додатком 3.

Разом з тим, повідомляємо, що відповідно до абзацу першого п. 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297¹.7 ст. 297¹ Кодексу).

Таким чином, якщо Товариство-1 подало Декларацію на 2026 рік з розрахунком МПЗ (Додаток 3) за 2025 рік та у 2026 році право оренди перейшло до Товариства-2, то у складі Декларації на 2026 рік розрахунок МПЗ за 2025 рік не коригується. Розрахунок МПЗ за 2026 рік подається у складі Декларації за 2027 рік.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).