Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2026 р. № 5152/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює продаж товарів фізичним особам – неплатникам ПДВ (кінцевим споживачам) через інтернет-магазин. Товари відвантажуються покупцям через оператора поштово-логістичних послуг на умовах післяплати. Оплата здійснюється покупцем під час отримання товару через платіжний сервіс такого оператора, після чого кошти перераховуються на банківський рахунок Товариства. Товариство здійснює продаж товарів значній кількісті фізичних осіб – неплатників ПДВ.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Який саме порядок складання податкових накладних повинен застосовувати платник ПДВ у разі, якщо: датою виникнення податкових зобов’язань відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу є дата відвантаження товару; покупцями є фізичні особи – неплатники ПДВ; податкова накладна за щоденними підсумками операцій відповідно до пункту 201.4 статті 201 Кодексу не складається у зв’язку з тим, що дата відвантаження товару та дата надходження коштів через небанківського надавача платіжних послуг припадають на різні календарні дні?

2. Чи означає це, що платник ПДВ зобов’язаний складати окрему податкову накладну на кожне окреме постачання фізичній особі – неплатнику ПДВ?

3. Якщо складання окремої податкової накладної на кожне постачання є обов’язковим, просимо зазначити конкретні норми Кодексу та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307), з яких прямо випливає такий обов’язок.

4. Якщо складання окремої податкової накладної на кожне постачання не є обов’язковим, просимо роз’яснити, чи має право платник ПДВ скласти одну податкову накладну на всі операції постачання товарів фізичним особам – неплатникам ПДВ, за якими податкові зобов’язання виникли протягом одного календарного дня, із зазначенням покупця «Неплатник» та умовного  індивідуального податкового номера (далі – ІПН) відповідно до Порядку №1307.

5. Чи змінюється порядок складання податкових накладних у випадку, коли першою подією є отримання оплати від покупця, а відвантаження товару здійснюється в інший календарний день?

6. Якщо чинним законодавством не передбачено спеціального порядку оформлення податкових накладних у наведеній ситуації, яким чином платник ПДВ повинен діяти для належного виконання вимог статей 187 та 201 Кодексу?

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов’язань, а також складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 та 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10–15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини, зокрема 02 – Складена на постачання неплатнику податку.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів / послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1–3, 6

Податкова накладна за загальним правилом складається на дату першої із подій, визначених пунктом 187.1 статті 187 Кодексу, окремо на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли як попередня оплата (аванс). Дані, зазначені у такій податковій накладній, мають відповідати первинним документам, складеним за відповідною господарською операцією.

Отже, у разі якщо постачання товарів покупцю – неплатнику ПДВ (кінцевому споживачу) здійснюється з післяплатою і дата зарахування коштів на рахунок постачальника у банку є відмінною від дати відвантаження таких товарів, то податкова накладна складається за загальним правилом, визначеним пунктом 187.1 статті 187 Кодексу, а саме: на дату відвантаження товарів, на кожного такого покупця окремо.

У разі постачання товарів отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у верхній лівій частині податкової накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зазначається тип причини «02», у графі «Отримувач (покупець)» «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється (пункти 8 та 12 Порядку № 1307).

Щодо питання 4

Роз’яснення щодо особливостей складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій було надано Товариству в індивідуальній податковій консультації, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 18.03.2026 за № 1597/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК на попереднє звернення Товариства.

Щодо питання 5

Якщо товари постачаються покупцю на умовах попередньої повної оплати вартості товарів і дата зарахування коштів на рахунок постачальника у банку відмінна від дати відвантаження товарів, то податкова накладна складається на дату зарахування коштів на його рахунок у банку, на кожного такого покупця окремо.

Якщо постачання товарів здійснюється на умовах часткової попередньої оплати, то податкова накладна складається на дату зарахування коштів на рахунок постачальника в банку (на суму отриманих коштів), а також на дату відвантаження товарів (на суму різниці між отриманою попередньою оплатою і вартістю відвантажених товарів), оскільки для неоплаченої частини товарів відвантаження є першою подією.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).