X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2026 р. № 5142/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариствa про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що планує укласти з нерезидентом зовнішньоекономічний контракт, за умовами якого оплата нерезидентом за відвантажений товар буде здійснюватися з відстрочкою платежу. Для забезпечення виконання вимог контракту Товариство планує скористатися послугами ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (далі – ЕКА), яке здійснює страхування експортно-імпортних операцій, в т. ч. від ризику несплати іноземними покупцями дебіторської заборгованості за експортовані товари, роботи та послуги. У разі порушення нерезидентом умов зовнішньоекономічного контракту та несвоєчасної оплати отриманого товару ЕКА відшкодовує Товариству 85 відсотків від суми заборгованості та бере на себе питання валютного контролю за такою операцією.

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: у разі страхування зовнішньоекономічної операції через ЕКА та настання страхового випадку чи завершуватиметься валютний нагляд за такою операцією та чи застосовуватиметься до Товариства відповідальність за порушення валютного законодавства і недотримання граничних строків розрахунків за експортними операціями?

До свого звернення Товариство не надало копій зовнішньоекономічних договорів, митних декларацій, у зв’язку з чим відповідь надається, виходячи із загальних вимог валютного законодавства.

Щодо питання

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, а також відповідальність за порушення валютного законодавства визначено в Законі України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначає Національний банк України (частина четверта статті 5 Закону № 2473).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 Національний банк має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

У пункті 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2473 у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

У Законі № 2473 не передбачено норм, які дозволяють ненадходження валютної виручки на рахунки резидента в банку України за експортними операціями та (або) припинення взаємних зобов’язань при проведенні розрахунків в іноземній валюті.

Отже, для виконання імперативних норм Закону № 2473 оплата нерезидентом за експортовані резидентом товари (роботи, послуги) має здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів із-за кордону на рахунок резидента в уповноваженому банку України.

Додатково повідомляємо, що загальний порядок та підстави завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків врегульовано у розділі ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі – Інструкція № 7).

Відповідно до підпункт 2 пункту 9 розділу III Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотримання граничних строків розрахунків у разі експорту товарів – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, зокрема: від банку-гаранта (нерезидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов’язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару, або від банку-гаранта (резидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов’язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару, за умови попереднього отримання банком-гарантом (резидентом) коштів в іноземній валюті від банку-контргаранта (нерезидента) проти вимоги за такою контргарантією.

Звертаємо увагу, що НБУ в Інструкції № 7 не уповноважує податкові органи здійснювати завершення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, не регулює порядок і розмір нарахування пені, а надає лише уповноваженому банку право здійснити завершення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

Питання завершення валютного нагляду за експортними операціями за умовами, визначеними у підпункті 2 пункту 9 розділу III Інструкції № 7, належить до компетенції НБУ та уповноваженого банку.

Водночас зазначаємо, що в підпункті 16 пункту 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, та в пункті 142 Постанови № 18, не поширюються на товари, які експортуються згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом), право вимоги за яким перейшло до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» на підставі договору страхування, укладеного відповідно до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності», на суму сплаченого цим товариством страхового відшкодування експортеру товарів (з дня зарахування страхового відшкодування на поточний рахунок експортера в банку в Україні).

Тобто у разі отримання від ЕКА страхового відшкодування за товар до закінчення граничних строків розрахунків на суму страхової виплати не здійснюється нарахування пені, визначеної у частині п’ятій статті 13 Закону № 2473.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого згідно із частиною першою статі 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (частина п’ята статті 13 Закону № 2473).

При цьому податкові органи уповноважені за результатами перевірки стягувати у встановленому в Законі порядку з резидентів пеню, передбачену в частині п’ятій статті 13 Закону № 2473 (частина восьма статті 13 Законі № 2473).

Висновки щодо наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів та підстав для нарахування пені згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки та детального вивчення умов і суттєвих обставин здійснених відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до змін/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.