Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2026 р. № 5169/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку виправлення помилки, допущеної у даті складання розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємством на дату отримання попередньої оплати (авансу) за операцією з постачання послуг складено податкову накладну та зареєстровано її в ЄРПН.

Надалі, у зв’язку зі зміною номенклатури (кількості та ціни послуг) платником складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування до такої податкової накладної, за результатами якого загальна сума компенсації вартості послуг та сума ПДВ не змінилася.

Водночас у розрахунку коригування допущено помилку в даті його складання, яка, як зазначено у зверненні, не відповідає даті виникнення підстав для здійснення такого коригування.

З огляду на викладене платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи підлягає виправленню помилка в даті складання, зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, та в якому порядку?

2) – 4), 6) – 8) який порядок дій платника податку у разі неможливості виправлення помилки в даті складання такого розрахунку коригування, зокрема, чи необхідно складати новий розрахунок коригування з правильною датою?

5) чи передбачено можливість анулювання (скасування реєстрації) розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН з помилковою датою складання?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця / замовника або дата відвантаження товарів, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Також пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу визначено перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної, до яких зокрема, належить дата складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу, якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобовʼязань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобовʼязань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, відповідно до статті 192 розділу V Кодексу, постачальник (продавець) товарів / послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

У разі якщо після отримання попередньої оплати (авансу) та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної в межах отриманого авансу відбувається зміна (у тому числі часткова) номенклатури товарів / послуг, така зміна підлягає відображенню шляхом складання постачальником (продавцем) на дату постачання товарів / послуг розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати (авансу).

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

При цьому не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Кодексом та Порядком № 1307 не передбачено порядку виправлення помилки, допущеної у даті складання розрахунку коригування після його реєстрації в ЄРПН. Оскільки порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, встановленому для податкової накладної, а виправлення даних щодо дати складання податкової накладної Порядком № 1307 не допускається, дата складання зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування також не підлягає виправленню.

Щодо питань 2–8

З урахуванням положень пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу показники податкової накладної та розрахунків коригування до неї мають формуватися відповідно до фактичних обставин здійснення господарської операції та первинних документів, якими такі обставини підтверджуються.

Таким чином, розрахунок коригування, складений з помилкою у даті його складання, не може відповідати первинним документам, на підставі яких формуються показники податкової звітності, та не дає можливості однозначно ідентифікувати період здійснення відповідної операції.

Оскільки кожне наступне коригування показників податкової накладної здійснюється з урахуванням результатів попередніх коригувань до такої податкової накладної, складання наступного розрахунку коригування може змінити відповідні показники податкової накладної, однак не забезпечує виправлення дати складання попереднього розрахунку коригування.

Отже, у разі якщо зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування складено датою, яка не відповідає даті виникнення підстав для здійснення відповідного коригування та первинним документам, складання наступного розрахунку коригування до такої податкової накладної не забезпечує приведення документального відображення операції в ЄРПН у відповідність до фактичних обставин її здійснення та первинних документів.

Відсутність зміни загальної суми компенсації вартості товарів / послуг та суми ПДВ у результаті здійсненого коригування не змінює наведеного порядку, оскільки дані податкового обліку мають відповідати первинним документам, що підтверджують фактичні обставини господарської операції.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).