Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2026 р. № 5171/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно обігу пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство зазначає, що у результаті підриву Каховської ГЕС Підприємство втратило товарно-матеріальні цінності, а саме: підакцизні товари (пальне), які знаходилися на території, що постраждала. Знищення майна зафіксовано внутрішніми актами інвентаризації та довідками компетентних органів (СВ УСБУ в області).

Враховуючи викладене вище, Підприємство запитує:

1. Чи є обов’язковим для підприємства придбання (отримання) сертифіката Торгово-промислової палати області про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для документального підтвердження втрати (псування) пального (підакцизного товару) внаслідок підриву?

2. Чи буде сертифікат Торгово-промислової палати та/або акти інвентаризації та довідки СВ УСБУ в області достатньою підставою для списання втраченого пального (підакцизного товару) з обліку, а також для звільнення підприємства від нарахування податкових зобов’язань з акцизного податку та ПДВ?

 

Щодо зазначених питань

Щодо податку на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та              підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V Кодексу).

Пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу, зокрема, визначено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених у пункті 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу операцій  норми пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу не застосовуються.

Разом з цим та з урахуванням норм, визначених пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу, у випадку якщо товари (у тому числі сировина, готова продукція), придбані платником податку з ПДВ для цілей використання в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, то такі товари  не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ, та, відповідно, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, у такого платника ПДВ не виникає.

Норми абзаців першого, другого та п’ятого пункту 32¹ підрозділу 2  розділу ХХ Кодексу стосуються придбаних з ПДВ товарів, які не класифікуються як основні засоби, та які знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Водночас, обов’язковим документом для цілей застосування абзаців першого, другого та п’ятого пункту 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, коли товари, які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби, ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або руйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, зокрема, через збройну агресію російської федерації проти України, є сертифікат, що підтверджує настання обставин непереборної сили, який видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Отже, підтвердження знищення (втрати) товарів платника внаслідок настання дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів, довідок компетентних органів та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Щодо акцизного податку

Правові основи оподаткування акцизним податком встановлено  розділом VI та підрозділами 5 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 212.1 статті 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема:

особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (підпункт 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 Кодексу);

особа - суб'єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (підпункт 212.1.2 пункту 212.1 статті 212 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 Кодексу (пункт 216.1 статті 216 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (пункт 216.4 статті 216 Кодексу).

Підпунктом 213.1.6 пункту 213.1 статті 213 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту «а» пункту 216.3 статті 216 Кодексу податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції)  не виникає, якщо платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим.

Отже, положення підпункту «а» пункту 216.3 статті 216 Кодексу не застосовуються щодо ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та застосовуються у випадках, коли вироблений на митній території України підакцизний товар (продукцію) утрачено (знищено чи пошкоджено) до випуску його в обіг виробником такого товару (продукції), а платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим. У такому випадку податкове зобов’язання з акцизного податку у виробника не виникає.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

_______________________________________________________________________________________Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.