Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2026 р. № 5173/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює продаж товарів фізичним особам – кінцевим споживачам (неплатникам ПДВ) через власний інтернет-магазин. Доставка товарів здійснюється оператором поштового зв’язку на умовах післяплати. Покупець оплачує товар під час його отримання через платіжний сервіс оператора поштового зв’язку, після чого кошти перераховуються на поточний рахунок Товариства. Товариство здійснює значну кількість операцій з постачання товарів фізичним особам – неплатникам ПДВ.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право Товариство при здійсненні продажу товарів фізичним особам – неплатникам ПДВ через власний інтернет-магазин на умовах післяплати скласти одну податкову накладну на всі операції постачання, за якими податкові зобов’язання виникли протягом одного календарного дня, без складання окремої податкової накладної на кожне окреме постачання?

2. Якщо відповідь на питання 1 є позитивною, просимо роз’яснити порядок оформлення такої податкової накладної, зокрема: кого необхідно зазначати як покупця; який індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) покупця необхідно зазначати; чи може така податкова накладна бути складена на покупця «Неплатник» із зазначенням умовного ІПН відповідно до Порядку заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307); чи може така податкова накладна включати операції постачання декільком фізичним особам – неплатникам ПДВ; чи допускається групування товарів у табличній частині податкової накладної відповідно до вимог Порядку № 1307, чи кожна операція повинна бути відображена окремим рядком.

3. Якщо складання однієї податкової накладної на всі операції постачання, за якими податкові зобов’язання виникли протягом одного календарного дня, не допускається, чи зобов’язаний платник ПДВ складати окрему податкову накладну на кожне окреме постачання фізичній особі – неплатнику ПДВ?

4. Якщо відповідь на питання 3 є позитивною, просимо зазначити конкретні норми Кодексу та Порядку № 1307, які прямо встановлюють такий обов’язок.

5. Якщо чинним законодавством не передбачено можливості складання однієї податкової накладної на всі операції постачання фізичним особам – неплатникам ПДВ за один календарний день, просимо роз’яснити, який саме порядок складання податкових накладних повинен застосовувати платник ПДВ у наведеній господарській ситуації.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань, а також складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 та 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів / послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів / послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Особливості складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій, у разі здійснення постачання товарів / послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), визначено пунктом 14 Порядку № 1307.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини, зокрема:

02 – Складена на постачання неплатнику податку;

11 – Складена за щоденними підсумками операцій.

У разі постачання товарів / послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, а також у разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними Порядком № 1307 (пункти 12 та 14 Порядку № 1307).

Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 та 2

Податкова накладна за щоденними підсумками операцій з типом причини «11» може бути складена у разі, якщо такі операції з постачання товарів / послуг здійснюються протягом дня кінцевим споживачам – неплатникам ПДВ, а розрахунки за такі товари / послуги проводяться за готівку в один із способів, визначених пунктом 201.4 статті 201 Кодексу (через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника)).

Зважаючи на викладене, умовою для складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій є здійснення протягом одного дня, за який складається така податкова накладна, і постачання (передачі) товарів / послуг, і їх оплати у спосіб, визначений пунктом 201.4 статті 201 Кодексу. Зазначені події мають бути підтверджені належним чином складеними первинними (бухгалтерськими) документами.

Тобто, у разі, якщо відвантаження товарів / послуг постачальником та їх оплата покупцем через небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій здійснюються не протягом одного календарного дня (у різні дати), то за такими операціями не може бути складена податкова накладна за щоденними підсумками операцій. У даному випадку застосовуються загальні правила складання податкових накладних.

Крім того, податкова накладна не може бути складена за щоденними підсумками операцій при здійсненні постачання товарів покупцю (кінцевому споживачеві), розрахунки за які будуть здійснюватися через іншу юридичну особу (наприклад оператора поштово-логістичних послуг), оскільки грошові кошти будуть надходити на поточний рахунок іншої юридичної особи, а не безпосередньо на поточний рахунок постачальника.

Щодо питань 3–5

Податкова накладна за загальним правилом складається на дату першої із подій, визначених пунктом 187.1 статті 187 Кодексу, окремо на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли як попередня оплата (аванс). Дані, зазначені у такій податковій накладній, мають відповідати первинним документам, складеним за відповідною господарською операцією.

У разі якщо постачання товарів покупцю – неплатнику ПДВ (кінцевому споживачу) здійснюється з післяплатою і дата зарахування коштів на рахунок постачальника у банку є відмінною від дати відвантаження таких товарів, то податкова накладна складається за загальним правилом, визначеним пунктом 187.1 статті 187 Кодексу, а саме: на дату відвантаження товарів, на кожного такого покупця окремо.

Якщо товари постачаються такому покупцю на умовах попередньої повної оплати вартості товарів і дата зарахування коштів на рахунок постачальника у банку відмінна від дати відвантаження товарів, то податкова накладна складається на дату зарахування коштів на його рахунок у банку, на кожного такого покупця окремо.

Якщо постачання товарів здійснюється на умовах часткової попередньої оплати, то податкова накладна складається на дату зарахування коштів на рахунок постачальника в банку (на суму отриманих коштів), а також на дату відвантаження товарів (на суму різниці між отриманою попередньою оплатою і вартістю відвантажених товарів), оскільки для неоплаченої частини товарів відвантаження є першою подією.

У разі постачання товарів отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у верхній лівій частині податкової накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зазначається тип причини «02», у графі «Отримувач (покупець)» «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється (пункти 8 та 12 Порядку № 1307).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).