Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2026 р. № 5177/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо звільнення від оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником ПДВ та уклало з реципієнтом проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) договір підряду на виконання робіт з капітального ремонту стадіону наукового ліцею у межах проєкту МТД. Проєкт пройшов державну реєстрацію, що підтверджується реєстраційною карткою проєкту, та має затверджений план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД (далі – план закупівлі).

Будівельні роботи фінансуються частково за рахунок грантових коштів Європейського Союзу, а частково - за рахунок співфінансування реципієнта з місцевого бюджету. При цьому договір, проєктно-кошторисна документація та акти виконаних робіт не передбачають поділу конкретних робіт, матеріалів або етапів на ті, що виконуються окремо за грантові кошти, та ті, що виконуються окремо за кошти місцевого бюджету, тобто виконується один неподільний комплекс робіт у межах проєкту МТД.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи поширюється звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, до всіх операції з постачання робіт в описаній у зверненні ситуації, якщо єдиний предмет договору фінансується частково за рахунок грантових коштів Європейського Союзу, а частково - за рахунок співфінансування реципієнта з місцевого бюджету;
2. чи впливає на право Товариства застосовувати звільнення від оподаткування ПДВ той факт, що частина оплати надходить з казначейського рахунку реципієнта за рахунок коштів місцевого бюджету;
3. чи повинно Товариство складати податкову накладну з позначкою «Без ПДВ» на всю вартість виконаних робіт за актами КБ-2 і КБ-3, чи потрібно розподіляти вартість постачання на грантову частину без ПДВ та частину співфінансування з місцевого бюджету з ПДВ;
4. якщо операція з постачання частини робіт, яка фінансується за рахунок співфінансування з місцевого бюджету, підлягає оподаткуванню ПДВ, то на підставі якої норми законодавства це відбувається, а також яким чином визначити базу оподаткування ПДВ, дату виникнення податкових зобов’язань та порядок складання податкових накладних?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктами 3.1 та 3.2 статті 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі статтею 3 Рамкової угоди між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств (далі – Рамкова угода), учиненої 12 грудня 2006 року та ратифікованої Законом України від 03 вересня 2008 року № 360-VI, заходи, що фінансуються в цілому або частково коштом Європейського Співтовариства (далі – Співтовариство), не обкладаються податками, митними зборами, або іншими стягненнями аналогічного характеру, зокрема:

контракти, фінансовані коштом Співтовариства, не підлягають сплаті ПДВ, гербового, реєстраційного або інших аналогічних зборів в Україні, незалежно від того, чи існують такі збори, чи повинні бути впроваджені, і незалежно від того, чи укладені ці контракти з особами з України чи інших країн;

у тих випадках, коли контракт стосується поставки товарів, що походять з України, контракт повинен бути укладений на підставі цін, без урахування ПДВ;

іноземні підрядники та їхні робітники, які не є громадянами України й не проживають постійно в Україні, що працюють за контрактами, фінансованими коштом Співтовариства, звільняються від усіх податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що справляються на території України, включаючи податки, пов’язані із підприємницькою діяльністю та отриманням прибутку.

Рамкова угода застосовується також до всіх заходів, фінансованих Співтовариством, які за їхнім характером не охоплені окремою угодою про фінансування (пункт 1.3 статті 1 Рамкової угоди).

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Розпорядником бюджетних коштів є бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я, середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів та здійснення витрат бюджету (пункт 47 частини першої статті 2 БКУ).

Одержувачем бюджетних коштів є суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюються в рамках проектів міжнародної технічної допомоги, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

 Відповідно до пункту 2 Порядку № 153 МТД є фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; виконавцем проєкту – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми).

Пунктом 3 Порядку № 153 встановлено, що МТД може залучатись у вигляді:

будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проєктів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;

робіт і послуг;

прав інтелектуальної власності;

фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті;

інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації. Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України (пункти 11, 13 Порядку № 153).

Пунктом 12 Порядку № 153 встановлено, що державна реєстрація проєктів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Відповідно до додатку 5 до Порядку № 153 у плані закупівлі до переліку не включаються товари, роботи і послуги, що придбаваються за кошти, залучені на умовах співфінансування з інших джерел, крім проєктів (програм), партнером з розвитку за якими є Співтовариство.

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153. У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.

Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1, 201.5 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України  від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 4

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ у рамках МТД регулюються пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для застосування податкової пільги з ПДВ у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153.

Якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг у межах реалізації проєкту МТД відповідно до плану закупівлі за кошти МТД виконавцю або субпідряднику (або безпосередньо реципієнту), які є такими виходячи з понять, визначених пунктом 2 Порядку № 153, то за умови дотримання вимог, встановлених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, ПКУ та Порядком № 153, операції платника податку з постачання таких товарів/послуг підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

Платник податку за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначатиме і до бюджету не сплачуватиме. У договорі на таке постачання ціна товарів/послуг має бути вказана «Без ПДВ».

Підтвердженням для застосування вказаного вище режиму звільнення від оподаткування ПДВ є належним чином оформлене інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153, подане виконавцем або субпідрядником у визначений термін органові ДПС, із зазначенням реквізитів платника ПДВ – постачальника та суми постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

У рамках проєктів МТД, партнером з розвитку яких виступає Співтовариство, а реалізація відбувається частково, зокрема, за кошти МТД, а частково – за кошти місцевого бюджету, які надходять з казначейського рахунку реципієнта, операції з постачання товарів/послуг (робіт) у межах проєкту МТД звільняються від оподаткування ПДВ.

За звільненими від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ операціями платник податку – постачальник зобов’язаний скласти податкові накладні без ПДВ та зареєструвати їх в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни:

у разі оплати за рахунок гранту Співтовариства – за правилом «першої події» відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ (на дату отримання коштів або на дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг (робіт));

у разі оплати за рахунок коштів місцевого/державного бюджету – відповідно до 187.7 статті 187 розділу V ПКУ (на дату отримання таких коштів).

Норми ПКУ та Порядку № 153 не передбачають переліку документів для підтвердження права на застосування пільгового режиму, передбаченого пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

Проте з метою підтвердження правомірності застосування такого пільгового режиму оподаткування платник податку має зберігати:

копію реєстраційної картки проєкту МТД, в рамках якого здійснено закупівлю товарів/послуг (робіт), засвідчену печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію плану закупівлі, засвідчену печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію контракту на постачання товарів/послуг (робіт), засвідчену підписом та печаткою виконавця проєкту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).