Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2026 р. № 5131/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення  щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є резидентом Дія Сіті на загальній системі оподаткування, платником податку на прибуток підприємств на особливих умовах та платником податку на додану вартість (далі – ПДВ). Товариство планує одноразовий продаж власних ноутбуків які використовувалися в господарській діяльності, при цьому у платника відсутні КВЕД, пов’язані з оптовою або роздрібною торгівлею комп’ютерною технікою.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи правильно розуміє Товариство, що для цілей податкового обліку та оподаткування разовий продаж власних ноутбуків, які раніше використовувалися у господарській діяльності Товариства та обліковувалися як основні засоби та/або малоцінні необоротні матеріальні активи (далі – МНМА), може здійснюватися без попереднього додавання нових КВЕД, пов’язаних з оптовою чи роздрібною торгівлею комп’ютерною технікою, якщо така операція не є систематичною торговельною діяльністю і не є окремим напрямом бізнесу;

2) чи може сама лише відсутність у Товариства зареєстрованого КВЕД, що відповідає торгівлі комп’ютерною технікою, бути самостійною підставою для висновку контролюючого органу про негосподарський характер разового продажу власних ноутбуків, які раніше використовувалися у господарській діяльності;

3) чи може відсутність у Товариства зареєстрованого КВЕД з торгівлі комп’ютерною технікою бути самостійною підставою для невизнання контролюючим органом витрат/залишкової вартості/собівартості реалізації власних ноутбуків при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за умови наявності у Товариства первинних документів, ведення бухгалтерського обліку таких активів та підтвердження їх використання у господарській діяльності до моменту продажу;

4) чи правильно розуміє Товариство, що операція з разового продажу власних ноутбуків вважається постачанням товарів/активів для цілей оподаткування ПДВ? Податкові зобов’язання та база оподаткування за такою операцією визначаються за правилами статей 185, 187 та 188 розділу V ПКУ, а податкова накладна складається та реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до статті 201 розділу V ПКУ незалежно від наявності або відсутності у Товариства КВЕД з торгівлі комп’ютерною технікою;

5) чи може бути підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, відмови в її реєстрації або невизнання такої накладної відсутність у платника ПДВ зареєстрованого КВЕД, що відповідає торгівлі комп’ютерною технікою, якщо накладна складена за разовою операцією з продажу власних ноутбуків, які раніше використовувалися у господарській діяльності Товариства;

6) чи має право Товариство з метою мінімізації ризику зупинення реєстрації податкової накладної подати Таблицю даних платника ПДВ із зазначенням коду УКТ ЗЕД ноутбуків, які плануються реалізовувати, та поясненням про разовий продаж власних основних засобів/МНМА, якщо відповідний торговельний КВЕД у Товариства відсутній? Чи є попереднє додавання торговельного КВЕД обов’язковою умовою для врахування такої Таблиці даних у описаній ситуації?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначено Законом України від 15 липня № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).

Національний класифікатор  України ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджено наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів», зі змінами та доповненнями, (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим пункту 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Щодо питань 1 - 3

Відповідно до підпункту 14.1.282¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому підпункту 141.10 статті 141 розділу III ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 1667 встановлено, що правовий режим Дія Сіті - сукупність правових норм, якими визначаються права та обов’язки особи, що виникають, змінюються та припиняються у зв’язку із зверненням про набуття, набуттям та втратою статусу резидента Дія Сіті, а також особливості регулювання відносин за участю резидента Дія Сіті і щодо участі у його статутному капіталі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 1667 уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки.

Вимоги відповідності юридичної особи статусу резидента Дія Сіті встановлені статтею 5 Закону № 1667.

Підпунктом 5 частини першої статті 1 Закону № 1667 встановлено, що кваліфікований дохід - сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та роялті (якщо такі суми роялті не враховано у чистий дохід від реалізації продукції), отриманих у результаті здійснення видів діяльності, передбачених  частиною четвертою  статті 5 Закону № 1667.

Так, однією з вимог відповідності юридичної особи статусу резидента Дія Сіті сума кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відсотків суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відсотків суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу).

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 року № 856, Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті.

Отже, питання необхідності визначення резидентом Дія Сіті у відомостях КВЕД про діяльність, що не є основним видом та не носить системний характер, належить до компетенції Мінцифри.

Відповідно до підпункту 14.1.282¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому пункту 141.10 статті 141 розділу ІII ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.

Для компанії – резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах операції з продажу майна мають особливості щодо розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток в залежності від майна та умов реалізації.

Об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є операції передбачені підпунктом 141.9^1.2 пункту 141.9¹ статті 141 розділу ІII ПКУ.

Зокрема, відповідно до підпункту 141.9^1.2.8 підпункту 141.9^1.2 пункту 141.9¹ статті розділу ІII ПКУ об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах є операції з передачі майна (виконання робіт, надання послуг) особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, за договором, що передбачає виплату компенсації вартості такого майна (робіт, послуг) у сумі, визначеній за правилами, встановленими  підпункту 135.2.1.10 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 розділу ІII ПКУ.

Так, відповідно до абзацу «б» підпункту 135.2.1.10 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 розділу ІII ПКУ до бази оподаткування резидента Дія Сіті платника податку на особливих умовах належить вартість майна (робіт, послуг), наданих особі, що не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, за договором, який передбачає виплату компенсації вартості такого майна (робіт, послуг), крім продажу (надання) майна (робіт, послуг) після отримання оплати або за умови, що зарахування коштів від такого продажу (надання) на рахунки резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах, відкриті в українських банках, здійснюється протягом 365 календарних днів, наступних за передачі ризиків, пов’язаних з правом власності на майно, якщо предметом операції є реалізація майна на території України або майна, що перебуває за кордоном, без його ввезення та вивезення.

При безоплатній передачі техніки на умовах безповоротної фінансової допомоги слід враховувати положення підпункту 135.2.18 пункту135.2 статті 135 розділу ІII ПКУ та пункту 63.1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

При цьому згідно з абзацом першим пункту 44.2 статті 44 розділу II ПКУ для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Щодо питання 4

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону №  996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів − виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку ‒ продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Враховуючи викладене, операція Товариства з постачання (продажу) (в тому числі з разового продажу) власних ноутбуків є операцією з постачання таких товарів, яка є обʼєктом оподаткування ПДВ.

За такою операцією Товариство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами «першої події» згідно статті 187 розділу V ПКУ виходячи з  бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ (а саме з  договірної вартості таких товарів), яка не може бути нижче: звичайних цін – для самостійно виготовлених товарів, ціни придбання – для придбаних товарів, балансової (залишкової) вартості – для необоротних активів та скласти відповідну податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

При цьому, оподаткування ПДВ операцій Товариства продажу (в тому числі  разового продажу) власних ноутбуків не залежить від наявності чи відсутності відповідного коду КВЕД у статутних документах Товариства.

Щодо питання 5

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V ПКУ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами), затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі – Порядок зупинення).

Пунктом 3 Порядку зупинення передбачено, що податкові накладні/ розрахунки коригування (крім податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до пункту 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, у яких відображено операцію, до якої застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19² Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959), розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в ЄРПН, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ознаки безумовної реєстрації).

Згідно з пунктом 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3¹ Порядку зупинення, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в ЄРПН.

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну/ розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку зупинення), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2 до Порядку зупинення). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку зупинення).

Пунктом 6 Порядку зупинення передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Згідно з пунктом 7 Порядку зупинення у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19² Закону № 959) встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 8 Порядку зупинення платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Тобто, якщо ноутбуки були придбані Товариством для використання у власній господарській діяльності, належним чином відображені в бухгалтерському обліку, використовувалися як власні необоротні актив, та подальша реалізація здійснюється у зв’язку з моральним та/або технічним зносом, то така операція за своїм змістом є відчуженням власного майна, а не обов’язково здійсненням Товариством діяльності з торгівлею комп’ютерною технікою. Сам факт здійснення такої разової операції не свідчить про систематичну діяльність з купівлі та продажу комп’ютерної техніки.

Таким чином, зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування відбувається у порядку та на підставах, визначених Порядком зупинення.

Додатково зазначаємо, що Порядком зупинення не передбачено особливостей або спеціальних умов зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування при відсутності зареєстрованого КВЕД.

Щодо питання 6

Відповідно до пункту 12 Порядку зупинення платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5 до Порядку зупинення).

Згідно з пунктом 13 Порядку зупинення у Таблиці зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платнико