Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування окремих норм статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.
У зверненні платник податків повідомив, що у 2022 році уклав договір про надання поворотної фінансової допомоги у сумі 3 млн доларів США на умовах повернення, строковості та цільового характеру використання з пов’язаною особою – нерезидентом, яка володіє часткою у статутному капіталі платника податків у розмірі 50,01 відсотка), який має організаційно-правову форму «Anonim Sirketi».
Платник податків не мав можливості своєчасно повернути поворотну фінансову допомогу у встановлений договором строк з незалежних від нього причин, а саме через дію імперативних валютних обмежень Національного банку України. Відповідно, заборгованість набула статус простроченої.
Договором не передбачено штрафних санкцій за прострочення повернення Нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій не здійснювалися. Відповідно, заборгованість повністю зберегла статус поворотної фінансової допомоги.
Також платник податків зазначив, що його річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за 2025 рік перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) та обсяг інших господарських операцій, визначених за правилами бухгалтерського обліку з нерезидентом, не досягає 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
У своєму зверненні платник податків зазначає, що практична необхідність отримання податкової консультації полягає у необхідності достовірного та повного обчислення та своєчасної сплати податку на прибуток підприємств.
У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію, з таких питань:
1. Чи має визнаватись контрольованою операцією операція з погашення (повернення) у 2025 році у національній валюті основної суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на банківський рахунок пов’язаної особи – нерезидента, відкритий в банку України, зважаючи на те, що заборгованість не була своєчасно повернута через обмеження НБУ, курсові різниці мали вплив на фінансовий результат, а дисконтування простроченої заборгованості відображалось за рахунком 425 «Додатковий вкладений капітал» без впливу на фінансовий результат платника податків?
2. Чи враховується основна сума поворотної фінансової допомоги під час розрахунку вартісного критерію обсягу господарських операцій з особою-нерезидентом (10 млн грн) для цілей застосування статті 39 розділу І Кодексу, якщо позика не була своєчасно повернута?
Щодо питань 1 – 2
Відповідно до підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.21 цього підпункту;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;
е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.
Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до підпункту 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».
Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є можливий вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.
Згідно із абзацом першим пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі – НП(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню (абзац перший пункту 21 НП(С)БО 15).
Згідно з пунктом 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – НП(С)БО 16), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (пункт 6 НП(С)БО 16).
Згідно статті 4 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах як превалювання сутності над формою – тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичних форм.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Водночас, для цілей трансфертного ціноутворення, відповідно до підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, операції розглядаються згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами їх проведення, зокрема, враховуються функції, які фактично виконувалися сторонами операції, активи, які фактично використовувалися, і ризики, які фактично прийняла на себе та контролювала кожна із сторін.
Тобто, при здійсненні податкового контролю за трансфертним ціноутворенням першочергово досліджується економічна суть господарської операції, а не лише її формальне відображення.
Так відповідно до підпункту 39.2.2.10 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу – якщо фактичні умови здійсненої контрольованої операції не відповідають умовам укладеного (письмового) договору та/або фактичні дії сторін контрольованої операції і фактичні обставини її проведення відрізняються від умов такого договору, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення.
Враховуючі вищенаведене, якщо господарські операції платника податків відповідають критеріям, встановленим підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.4, 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, за умови, що такі операції можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, такі операції визнаватимуться контрольованими.
Висновки щодо віднесення конкретних операцій платника податків до контрольованих можуть надаватися при здійсненні заходів податкового контролю за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |