Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2026 р. № 5208/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ у разі отримання коштів у вигляді гранту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Установа (платник ПДВ) подала заявку та отримала від нерезидента кошти у вигляді гранту в межах проєкту Французької Фундації з грипу та епідеміології «Госпітальний нагляд за грипом в Україні».

За умовами грантової угоди виконавець проєкту повинен дотримуватися стандартизованого протоколу Глобальної мережі госпітального нагляду за грипом та іншими респіраторними вірусами, ділитися клінічними даними у визначений грантодавцем спосіб та використовувати грантові кошти виключно за призначенням.

В рамках проєкту проводяться роботи із залученням лікарів – працівників Установи та інших закладів, а також укладаються договори на придбання товарів/послуг, необхідних для виконання проєкту.

З огляду на викладене, Установа просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи є описана у зверненні операція з отримання грантових коштів від нерезидента об’єктом оподаткування ПДВ;

2) якщо зазначена у зверненні операція з отримання грантових коштів є об’єктом оподаткування ПДВ, то на яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ та який порядок складання податкової накладної?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника  (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпункту 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми) (стаття 4 Закону № 996). Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996).

Щодо питань 1 – 2

Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є операції платників податку з постачання товарів/послуг. При цьому база оподаткування ПДВ згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг та включає будь-які суми коштів, що передаються платнику ПДВ як компенсація таких товарів/послуг безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу, у тому числі за рахунок коштів гранту.

У разі, якщо кошти (у тому числі грантові) надаються платнику ПДВ без виникнення у нього зобов’язання щодо постачання товарів/послуг (в тому числі третім особам) та не мають компенсаційного характеру, то податкових наслідків з ПДВ при отриманні таких коштів у платника не виникає.

Водночас, якщо отримання таких коштів пов’язане з фактичним постачанням товарів/послуг на митній території України та має компенсаційний характер, відповідні операції є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, а податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються у загальновстановленому порядку (крім випадків, коли для таких операцій нормами ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ або визначено, що такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ).

Отже, у разі якщо зазначені у зверненні кошти надаються Установі виключно для фінансування її витрат (придбання товарів/послуг, оплата праці тощо) у межах реалізації грантової програми (проєкту) і не є оплатою (компенсацією) вартості товарів/послуг, що постачаються Установою  грантодавцю або будь-якій іншій особі, то при отриманні таких коштів об’єкта оподаткування ПДВ не виникає. У цьому випадку податкові зобов’язання з ПДВ не виникають та податкова накладна не складається.

Водночас, якщо отримані кошти фактично є оплатою (компенсацією) вартості товарів/послуг, що постачаються Установою, то у разі якщо місцем постачання таких товарів/послуг відповідно до статті 186 розділу V ПКУ є митна територія України, операція з їх постачання буде об’єктом оподаткування ПДВ.

При здійсненні такої операції з постачання товарів/послуг Установа повинна визначити податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ за правилом «першої події», тобто на дату отримання коштів або на дату постачання товарів/послуг (залежно від того, яка з цих подій настала раніше) та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлений ПКУ термін податкову накладну.

Разом з цим ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).