Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2026 р. № 5154/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у межах реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) Товариство відповідно до договору, укладеному з виконавцем та реципієнтом такого проєкту, за кошти МТД надає послуги з розробки комп’ютерної програми для вдосконалення спеціального програмного продукту інформаційно-комунікаційної системи. При цьому реципієнт проєкту одночасно є його бенефіціаром. Ціна договору визначена сторонами з урахуванням ПДВ. Результати наданих послуг приймаються на баланс реципієнта, виключні майнові права інтелектуальної власності на створені за договором об’єкти належать реципієнту з моменту їх створення. У плані закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД (далі – план закупівлі), зазначено, що МТД включає, але не обмежується такими товарами як комп’ютерне обладнання, засоби кібербезпеки, ліцензійне програмне забезпечення, сертифікати безпеки, засоби зв’язку, офісне та технічне обладнання тощо.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію  з наступних питань:

1. чи має право Товариство застосовувати звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ до операції, результатом якої є створення, передача, обслуговування, розгортання, технічна підтримка реципієнту комп’ютерної програми та визначених договором майнових прав до неї, за кошти МТД;
2. чи охоплюється поняттям товар у значенні підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ комп’ютерна програма, створена за індивідуальним завданням  у результаті виконання договору  про надання послуг з розробки, якщо така програма є самостійним нематеріальним активом та передається бенефіціару разом з майновими правами;
3. чи може створена за договором комп’ютерна програма вважатися програмним забезпеченням, придбання якого передбачено планом закупівлі, якщо він передбачає програмне забезпечення у складі товарів, а перелік допомоги сформульовано як такий, що «включає, але не обмежується» зазначеними видами товарів;
4. чи впливає на застосування звільнення від оподаткування ПДВ те, що створення програмного забезпечення оформлено договором про надання послуг з розробки;
5. які документи повинно мати Товариство для підтвердження правомірності  застосування звільнення від оподаткування ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктами 3.1 та 3.2 статті 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до пункту 2 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» зі змінами (далі – Порядок № 153) МТД є фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; виконавцем проєкту – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Для проектів (програм), у яких бенефіціар одночасно виконуватиме функції реципієнта (далі - бенефіціар/реципієнт), план закупівлі узгоджується із бенефіціаром/реципієнтом. Партнер з розвитку або виконавець надсилає план закупівлі бенефіціару/реципієнту та в копії Секретаріату Кабінету Міністрів України. Бенефіціар/реципієнт протягом 10 робочих днів з дня надходження плану закупівлі інформує партнера з розвитку або виконавця про погодження плану закупівлі або надсилає обґрунтовані зауваження щодо узгодження категорій (типів) товарів, робіт і послуг, які планується придбавати в рамках проекту (програми) для своїх потреб, та надсилає Секретаріату Кабінету Міністрів України копію листа про погодження плану закупівлі або про наявність зауважень до нього. (пункт 9 Порядку № 153).

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153. У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.

Згідно з додатком 5 до Порядку № 153 план закупівлі передбачає, зокрема, зазначення інформації щодо субпідрядника проєкту МТД, що залучається до реалізації такого проєкту, із зазначенням його найменування, коду згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (за наявності) та гранична сума коштів, передбачена в субпідрядному договорі.

Цифрова послуга – послуга, що надає можливість споживачу створювати, обробляти, зберігати та поширювати дані у цифровій формі або отримувати доступ до таких даних, а також здійснювати будь-які інші діїз даними у цифровій формі, що були створені чи завантажені споживачем або іншими користувачами такої послуги. До цифрових послуг належать, зокрема такі, що дають змогу створювати, обробляти, отримувати доступ або зберігати дані в цифровій формі, включаючи хостинг файлів, обробку текстів або гри, які пропонуються в середовищі хмарних обчислень і соціальних мережах (пункт 9 статті 2 Закон України від 10.08.2023 № 3321-IX «Про цифровий контент та цифрові послуги»).

Комп’ютерна програма – це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером (настільним комп’ютером, ноутбуком, смартфоном, ігровою приставкою, смарт-телевізором тощо), які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату, зокрема операційна система, прикладна програма, виражені у вихідному або об’єктному кодах (пункт 26 статті 1 Закону України від 01 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права»).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).

Особливості оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом, визначено Узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 04 березня 2026 року № 133 (далі – УПК № 133).

Відповідно до відповіді на питання 1 до УПК № 133 у разі переходу (передачі) права власності (виключних майнових прав) на комп’ютерну програму, цифровий контент від постачальника до покупця, операція з їх постачання належить до операції з постачання послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Також операція з надання права на використання комп’ютерної програми, цифрового контенту, у тому числі разом із примірником (копією) такої комп’ютерної програми, цифрового контенту незалежно від способу її вираження, підпадає під категорію операцій з постачання послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ (відповідь на питання 2 до УПК № 133).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань фактичних обставин, зазначених у зверненнях, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 4

Порядок реалізації права на застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюється пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для застосування податкової пільги у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153.

Якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг у межах реалізації проєкту МТД відповідно до плану закупівлі за кошти МТД виконавцю або субпідряднику (або безпосередньо реципієнту), які є такими виходячи з понять, визначених пунктом 2 Порядку № 153, то за умови дотримання вимог, встановлених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, ПКУ та Порядком № 153, операції платника податку з постачання таких товарів/послуг підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Платник за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначає і до бюджету не сплачує. У договорі на таке постачання ціна продукції має бути вказана «Без ПДВ».

Підтвердженням права на застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ є подання виконавцем або субпідрядником у визначений термін органові ДПС належним чином оформленого інформаційного підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 із зазначенням реквізитів постачальників – платників ПДВ та суми постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню/звільненню від оподаткування ПДВ.

Якщо придбані з ПДВ товари/послуги призначені або починають використовуватися в операціях звільнених від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ у платника не виникає.

Таким чином, якщо за умовами договору, укладеному Товариством з виконавцем та реципієнтом такого проєкту, Товариство здійснює створення комп’ютерної програми та за результатами її створення передає реципієнту відповідні майнові права інтелектуальної власності на таку програму, така операція для цілей оподаткування ПДВ є операцією з постачання послуг.

Отже, якщо згідно з умовами договору, укладеному Товариством з виконавцем та реципієнтом такого проєкту, зазначена у зверненні операція зі створення комп’ютерної програми та передачі майнових прав здійснюється у межах зареєстрованого проєкту МТД, фінансується за рахунок коштів МТД та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, визначених у плані закупівлі, така операція звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ за умови дотриманні інших вимог, відповідним міжнародним договором, установлених ПКУ, Порядком № 153.

Враховуючи положення УПК № 133, для цілей оподаткування ПДВ операція зі створення комп’ютерної програми за замовленням та передачі виключних майнових прав на неї є операцією з постачання послуг, а не постачанням товару.

Разом з тим з питання щодо того, чи охоплюється передбачена умовами договору операція зі створення та передачі комп’ютерної програми категорією «ліцензійне програмне забезпечення», зазначеною у плані закупівлі як товар, ДПС рекомендує звернутися до Секретаріату Кабінету Міністрів України як координатора діяльності, пов'язаної із залученням МТД.

Щодо питання 5

Норми ПКУ та Порядку № 153 не передбачають переліку документів для підтвердження права на застосування пільгового режиму, передбаченого пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

Проте, з метою підтвердження правомірності застосування такого пільгового режиму оподаткування платник податку має зберігати:

З метою підтвердження правомірності застосування такого режиму звільнення від оподаткування ПДВ платник податку має зберігати:

копію реєстраційної картки проєкту МТД, в рамках якого здійснено закупівлю товарів/послуг (робіт), засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію контракту на постачання товарів/послуг (робіт), засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту МТД.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).