Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.09.2026 р. № 5249/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Державного некомерційного підприємства «_________» (далі – Державне некомерційне підприємство) від___ №____ (далі – звернення) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Державне некомерційне підприємство створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від ______ № ____ «________» та перебуває у статусі неприбуткової організації. Державне некомерційне підприємство належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Державне некомерційне підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку, відповідно до статуту та має статус неприбуткової організації.

Як повідомляється, у розпорядженні Державного некомерційного підприємства перебувають тимчасово вільні кошти, що були внесені засновником для формування статутного капіталу такого підприємства. Державне некомерційне підприємство розглядає можливість тимчасово розмістити частину коштів шляхом придбання облігацій внутрішньої державної позики України (далі – ОВДП)  від свого імені та за власний рахунок через уповноважену установу з наміром утримувати їх до погашення за умови включення такої операції до фінансового плану і отримання необхідних погоджень.

Враховуючи викладене вище Державне некомерційне підприємство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:

1. Чи є придбання Державним некомерційним підприємством ОВДП за рахунок коштів, внесених засновником до статутного капіталу такого підприємства, порушенням вимог підпунктів 133.4.1 та  133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу?

2. Чи є придбання ОВДП згідно з обставинами, викладеними у зверненні, підставою для виключення Державного некомерційного підприємства з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) за таких обставин: відповідна операція передбачена затвердженим фінансовим планом; ОВДП планується утримувати до погашення; Державне некомерційне підприємство не здійснює професійної діяльності з торгівлі фінансовими інструментами; номінальна вартість ОВДП та весь дохід від них залишаються у розпорядженні такого підприємства; отримані кошти використовуються виключно для фінансування видатків на утримання підприємства та реалізації його статутних цілей, завдань і напрямів діяльності?

3. Чи впливає на відповідь на попередні питання джерело коштів, за рахунок яких придбаваються ОВДП, а саме те, що відповідні кошти: були внесені засновником до статутного капіталу Державного некомерційного підприємства;  не є бюджетними асигнуваннями, наданими такому підприємству для виконання конкретної бюджетної програми; не мають окремого цільового призначення, яке виключає їх тимчасове розміщення у державні цінні папери?

4. Чи є отримання  Державним некомерційним підприємством процентного, дисконтного або іншого доходу від ОВДП порушенням умов перебування у Реєстрі, якщо весь такий дохід використовується для фінансування видатків на утримання підприємства та реалізації мети, цілей, завдань і напрямів діяльності, визначених його статутом?

5. Чи підлягають суми процентного, дисконтного або іншого доходу від ОВДП оподаткуванню податком на прибуток у підприємства, яке перебуває у Реєстрі, за умови дотримання вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу?

6. Чи достатньо для підтвердження дотримання вимог п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу наявності таких документів: затвердженого фінансового плану; рішення або погодження уповноваженого органу управління; договору з банком або інвестиційною фірмою; первинних документів щодо придбання та погашення ОВДП; окремого обліку коштів, ОВДП і доходу від них; документів, що підтверджують подальше використання доходу на утримання Державного некомерційного підприємства та реалізацію його статутних завдань?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

При цьому, пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

На підставі викладеного вище обов’язковими умовами для неприбуткової організації є, зокрема, використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного закону, а також заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

При цьому, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану  не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Правові основи управління об’єктами державної власності визначає  Закон України від 21 вересня 2006 року № 185-V  «Про управління об’єктами державної власності» (зі змінами) (далі – Закон № 185).

Державне некомерційне підприємство, як визначено частиною першою  ст. 9⁴ Закону № 185, є юридичною особою, діяльність якої спрямована на досягнення соціальних та інших результатів, що утворюється у сфері охорони здоров’я, соціальній та/або гуманітарній сферах без мети одержання прибутку і діє на підставі статуту.

Розподіл прибутку (доходу) державних некомерційних підприємств забороняється.

Згідно з частиною третьою ст. 9⁴ Закону № 185 основним плановим документом державного некомерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом календарного року відповідно до установчих документів.

Частиною дев’ятою ст. 9⁴ Закону № 185 встановлено, що джерелами формування майна державного некомерційного підприємства є: державне майно, передане підприємству на праві оперативного управління; кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства; цільові кошти, виділені з державного бюджету; банківські кредити; частина доходів підприємства, одержаних ним у результаті господарської діяльності, передбаченої статутом; інші джерела, не заборонені законом.

Порядок використання коштів, зазначених у частині дев’ятій ст. 9⁴ Закону № 185, визначається відповідно до затвердженого фінансового плану.

Зауважимо, що правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб визначає Закон України від 9 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (зі змінами) (далі – Закон № 4196), який введений в дію 28.08.2025.

Як передбачено абзацом першим п. 11 ст. 17 Закону № 4196, державні та комунальні некомерційні підприємства протягом перехідного періоду, передбаченого цим Законом, у своїх найменуваннях слова «державне некомерційне підприємство» або «комунальне некомерційне підприємство» замінюють відповідно словами «державне некомерційне товариство» або «комунальне некомерційне товариство».

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону № 4196 господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

Відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов’язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, регулює Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (зі змінами) (далі – Закон № 3480), як встановлено частиною першою ст. 1 цього Закону.

Відповідно до частини другої ст. 4 Закону № 3480 інвесторами у фінансові інструменти є фізичні та юридичні особи, у тому числі фізичні особи-іноземці та іноземні юридичні особи, які набули права власності на фінансові інструменти з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або збереження вартості вкладених активів, та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику фінансових інструментів відповідно до законодавства, або в межах виконання повноважень щодо державного управління у відповідній сфері, або які є сторонами деривативних контрактів.

Слід зазначити, що згідно з п. 2.1 статуту Державного некомерційного підприємства, доданого до звернення, таке підприємство створене з метою розвитку людського капіталу та забезпечення реалізації прав громадян у сферах освіти, науки та спорту, підтримки і стимулювання інтелектуально обдарованої, талановитої та креативної молоді, розширення її можливостей у здобутті освіти, здійсненні наукових досліджень у провідних вітчизняних закладах вищої освіти, наукових установах та за кордоном як передумови підвищення освітнього рівня громадян, підготовки фахівців, підтримки їх подальшого працевлаштування в державних інституціях та органах місцевого самоврядування задля реалізації програм відновлення, прискорення економічного зростання України та інтеграції в європейський та світовий освітньо-науковий простір тощо.  

Щодо запитань 1 – 3

Отже, використання Державним некомерційним підприємством у статусі неприбуткової організації своїх доходів або їх частини на фінансування напрямів діяльності, які не визначено установчими документами такого підприємства на підставі профільного закону, та якщо використання таких доходів  не є фінансуванням видатків, визначених п.п. 133.4.2  п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), є порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо перебування Державного некомерційного підприємства у Реєстрі.  

У ситуації згідно зі зверненням діяльність Державного некомерційного підприємства у статусі неприбуткової організації (мета якого пов’язана з гуманітарними цілями у сферах освіти, науки та спорту) з купівлі цінних паперів, у тому числі ОВДП (незалежно від джерела коштів, за рахунок яких придбаваються ОВДП безпосередньо підприємством), не може вважатися такою, що відповідає меті (цілям) такого підприємства згідно із Законом № 185 та статутом такого підприємства, а отже спрямування коштів Державного некомерційного підприємства на проведення такої діяльності є порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування його у Реєстрі, оскільки спричиняє нецільове використання коштів зазначеного підприємства.      

Водночас здійснення Державним некомерційним підприємством інвестицій  у фінансові інструменти у вигляді ОВДП з метою отримання доходу від вкладених коштів суперечить сутності поняття неприбуткової організації.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо запитань 4 – 6

З урахуванням вимог п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу у разі недотримання Державним некомерційним підприємством у статусі неприбуткової організації вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, у тому числі використання доходів такої неприбуткової організації не на статутні цілі з метою отримання доходу (прибутку) (за операціями з купівлі ОВДП згідно з умовами звернення), таке Державне некомерційне підприємство зобов’язане подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів (згідно з умовами звернення це сума коштів, спрямована на купівлю ОВДП, а також суми процентного, дисконтного або іншого доходу від таких ОВДП).

Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

При цьому слід зазначити, що операції Державного некомерційного підприємства у статусі неприбуткової організації з отримання процентного, дисконтного або іншого доходу від ОВДП у випадку, якщо такі ОВДП попередньо було внесено засновником до статутного капіталу такого підприємства, не вважатимуться порушенням вимог підпунктів 133.4.1 та  133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування Державного некомерційного підприємства у Реєстрі, оскільки не спричиняють нецільове використання коштів такого підприємства.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).