Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.09.2026 р. № 5252/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «_______» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств операцій із безоплатної передачі товарів військовій частині під час дії воєнного стану на території України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.  

Згідно зі зверненням до Товариства звернулася військова частина з листом-проханням надати їй благодійну допомогу шляхом передання товарів у вигляді окремого обладнання. У такому листі зазначено, що обладнання необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію із таких запитань:

1. Чи має право Товариство на застосування п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у випадку безоплатної передачі обладнання військовій частині Збройних Сил України?

2. Яке документальне оформлення є необхідним для застосування п.п. 69.6  п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу?

3. Чи обов’язковим є укладення договору та якщо так, чи відповідає наданий договір пожертви згідно зі зверненням вимогам податкового законодавства для застосування п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу?

4. Чи повинно Товариство здійснити буд-які додаткові дії для цілей застосування п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу?

Щодо запитання 1

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі  абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до вимог абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення  п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.

Отже, якщо під час дії воєнного стану платник податку на прибуток підприємств здійснює операції із безоплатного передання товарів (зокрема, у вигляді обладнання згідно зі зверненням) отримувачам, зазначеним у п.п. 69.6                п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, які перебувають у статусі неприбуткових організацій на дату такого добровільного передання товарів, у тому числі військовим частинам, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо вартості таких безоплатно переданих товарів, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5  ст. 140 Кодексу, не виникає, і такі операції при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо запитань 2 – 4

Оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та оформлення правочинів суб’єктів господарювання, здійснення благодійної діяльності не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, законодавства про благодійну діяльність.

При цьому загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються  Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами) (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Законодавство України про благодійну діяльність та благодійні організації базується на Конституції України та складається з Закону № 5073, Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів (частина перша ст. 2 Закону № 5073).

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Бенефіціар – набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073             (абз. перший п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073).

Відповідно до п. 15 частини другої ст. 3 Закону № 5073 однією із сфер благодійної діяльності є сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (частина перша ст. 4 Закону № 5073).

Водночас частиною першою ст. 729 ЦКУ визначено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток, як встановлено абзацом першим п. 44.2 ст. 44 Кодексу, використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпунктів 16.1.3 та 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також подавати до контролюючих органів документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також забезпечувати збереження документів, пов’язаних із виконанням податкового обов’язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) (далі – Закон № 996).

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга ст. 3 Закону № 996).

Первинним документом згідно зі ст. 1 Закону № 996 є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно зі ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, встановлені частиною другою  ст. 9 Закону № 996.

Тож законодавством з бухгалтерського обліку визначаються вимоги щодо обов’язкових реквізитів первинних документів для цілей бухгалтерського обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону № 996).

Отже, якщо платник податку на прибуток підприємств надає благодійну допомогу неприбутковим організаціям, у тому числі для цілей оборони держави, такі операції при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема і при застосуванні положень п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, мають бути підтверджені відповідними первинними та іншими документами.

Чинним законодавством не визначено вичерпного переліку документів для підтвердження господарських операцій із надання благодійної допомоги, а оцінка достатності документального підтвердження здійснюється з урахуванням сутності, характеру та специфіки відповідної операції.

Такими документами для підтвердження цільового характеру благодійної допомоги можуть бути, зокрема, звернення отримувача такої допомоги, пропозиція від підприємства щодо добровільного надання допомоги, рішення керівника підприємства про надання благодійної допомоги, договір про надання благодійної допомоги (пожертви), платіжний документ про перерахування коштів або первинні документи про передачу товарів (виконання робіт, надання послуг) тощо.

Благодійник може витребувати звіт про використання отриманої благодійної допомоги (довільна форма), який підтверджує, що товари (роботи, послуги) або кошти використані на відповідні цілі, якщо це випливає зі змісту відповідної операції, умов надання допомоги або характеру благодійної програми.

Водночас необхідність надання інших документів визначається з урахуванням фактичних обставин конкретної господарської операції, її змісту та даних, відображених у бухгалтерському обліку платника податків.

Оцінка достатності та належності документального підтвердження здійснюється контролюючим органом під час проведення перевірки з урахуванням усіх наявних документів та конкретних обставин здійснення операції.

При цьому питання порядку документального підтвердження первинними документами операцій платників податків для цілей їх відображення у бухгалтерському обліку, у тому числі із надання благодійної допомоги у вигляді безоплатного передання товарів неприбутковим організаціям, зокрема і військовим частинам, належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).