Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.09.2026 р. № 5256/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

     Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні Банк у межах господарської діяльності направляє працівників у службові відрядження за кордон. Щоб забезпечити працівників довгостроковою візою Банк залучає виконавця юридичну особу / фізичну особу – підприємця та укладає з ним договір щодо надання інформаційно-консультаційних, організаційних та допоміжних послуг, що спрямовані на підготовку документів, формування повного пакету, здійснення організаційних дій та супровід у процесі отримання візи до іноземних держав.

Послуги, що надаються Виконавцем, включають у себе, але не обмежуються:

консультаційна підтримка, що включає надання Замовнику актуальної інформації про вимоги консульств, візових центрів та законодавства країни призначення, роз'яснення процедури отримання візи, умов подачі та термінів розгляду заяви;

формування пакету документів, що включає аналіз наданих документів Замовника, перевірка їх на відповідність вимогам, корекція та доопрацювання, надання рекомендацій щодо отримання додаткових довідок, сертифікатів, гарантійних листів;

підготовка анкет і форм, що в.ключае заповнення онлайн та паперових анкет (у т.ч. DS-160, UK Vіsa Application, Schengeп Visa Application та ін.), аплікаційних форм і супровідних заяв;

підготовка до співбесіди, що включає моделювання можливих питань, відпрацювання відповідей, надання індивідуальних порад, спрямованих на зниження ризику відмови;

організація запису на подачу документів/співбесіду, що включає бронювання дати та часу подачі документів у візовому центрі чи консульстві, консультація щодо порядку відвідування та вимог до особистої присутності;

консультаційна підтримка щодо оплати офіційних зборів.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Роботодавець направляє працівників у службові відрядження за кордон, для чого необхідно оформлювати візи. Банк укладає договір з юридичною особою / фізичною особою – підприємцем, які надають послуги з оформлення довгострокової 10 років візи. Платником за договором є Банк. Чи вважається вартість таких послуг оподатковуваним доходом (додатковим благом) працівника?

2. Працівник самостійно від свого імені укладає договір, сплачує за послуги, передбачені договором, та вартість довгострокової візи 10 років, а роботодавець на підставі звіту та підтвердних первинних документів відшкодовує йому понесені витрати. Чи вважається сума такого відшкодування оподатковуваним доходом (додатковим благом) працівника?

3. Чи вважається оподатковуваним доходом (додатковим благом) працівника вартість візового збору, який Банк оплатив безпосередньо за працівника або відшкодував працівнику на підставі підтвердних документів?

4. Чи впливає офіційна мета (код або тип) візи на визначення наявності оподатковуваного доходу (додаткового блага) у працівника?

5. Банк оплачує юридичній особі / фізичній особі – підприємцю передбачені договором послуги, а вартість довгострокової візи 10 років працівник сплачує самостійно та не вимагає відшкодування від Банку. Чи вважається у такому разі вартість оплачених Банком послуг посередника оподатковуваним доходом (додатковим благом) працівника?

6. Банк безпосередньо оплачує юридичній особі / фізичній особі – підприємцю передбачені договором послуги, а також вартість довгострокової візи 10 років для працівника. Чи вважається сукупна вартість цих витрат Банку оподатковуваним доходом (додатковим благом) працівника?

Питання гарантій і компенсацій при службових відрядженнях регламентуються ст. 121 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII, зі змінами та доповненнями (далі – КЗпП).

Абзацом першим ст. 121 КЗпП визначено, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з службовими відрядженнями.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу (п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4
п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

сума надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу (п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Оподаткування суми надміру витрачених коштів / електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк визначено п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Кодексу строку, є особа, що видала таку суму, а саме на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з цим підпунктом.

Не є доходом платника податку – фізичної  особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб
про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи (працівника) сума відшкодованих йому роботодавцем витрат на оформлення довгострокової візи, у т.ч. візового збору, у межах понесених таким платником витрат, у разі відрядження такого працівника за кордон, для виконання службових обов’язків за умови документального підтвердження понесених витрат.

При цьому, положення п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не застосовуються до витрати понесених Банком на послуги третіх осіб (агентства, консультаційні послуги та ін.), а отже оплата таких послуг включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою
5 відсотків.

Разом з цим, у разі безпосередньої оплати роботодавцем вартості зазначених послуг, згідно з укладеним договором, довгострокової візи (у т.ч візового збору) за працівника положення п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не застосовуються.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо включення зазначених послуг до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

___________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.