Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.09.2026 р. № 5265/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

  Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (    ), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Компанія зазначила, що перебуває у процедурі банкрутства. Ухвалою Господарського суду (  ) призначено ліквідатора Компанії. Ухвалою (  ) апеляційного господарського суду у справі про банкрутство визнано грошові вимоги кредитора, зокрема вимоги першої черги в сумі (  ) гривень. До складу зазначених вимог входять суми, присуджені різними судовими рішеннями з різними видами виплат. В резолютивній частині постанови зазначено, що присуджені суми визначені без вирахування податків та обов'язкових платежів. Ліквідатор повинен виконати ухвалу суду про задоволення вимог кредитора, однак при здійсненні виплати виникло питання щодо виконання Компанією обов’язків податкового агента.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є Компанія, яка перебуває у процедурі банкрутства, в особі ліквідатора, податковим агентом при виплаті кредитору – фізичній особі грошових коштів на виконання ухвали суду про задоволення вимог кредитора?

2. Чи зобов'язана Компанія при виплаті кредитору вимог першої черги, визнаних ухвалою (  ) апеляційного господарського суду, утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із тих сум, які відповідно до Кодексу є об'єктом оподаткування?

3. Якщо до складу вимог першої черги входять різні види виплат (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, вихідна допомога та інші виплати), чи повинен податковий агент визначати порядок оподаткування окремо щодо кожного виду виплати відповідно до норм Кодексу?

4. Чи підлягає виплаті кредитору вся сума вимог першої черги, визначена ухвалою суду, без утримання податків, чи виплата повинна здійснюватися після утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з тих виплат, які є об'єктом оподаткування?

5. Чи змінює включення присуджених судовими рішеннями сум до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство їх правову природу як об'єкта оподаткування та обов'язок боржника виконувати функції податкового агента при їх виплаті?

Щодо питань першого – п’ятого

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 129¹ Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ).

Згідно із ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

При цьому, юридична особа ліквідується на основі відповідного рішення.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи відповідно до частини першої ст. 110 ЦКУ, призначає ліквідаційну комісію (ліквідатора) такої юридичної особи (частина друга ст. 110 ЦКУ).

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (частина четверта ст. 105 ЦКУ).

Ліквідатор – арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури (ст. 1 Розділу І Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597- VIII, зі змінами (далі – КУзПБ)).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу)

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу (п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Тобто, при виплаті кредитору – фізичній особі грошових коштів першої черги (заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, вихідної допомоги та інші виплати тощо) у справі про банкрутство податковим агентом виступає юридична особа – боржник в особі її ліквідатора (арбітражного керуючого).

Відображення у податковій звітності виплат першої черги кредитору – фізичній особі залежить від ключового фактора, а саме: коли саме такі кошти нараховуються/нараховані підприємством – боржником.

У разі, якщо ліквідатором на виконання рішення суду, нараховуються виплати кредитору – фізичній особі після припинення трудових відносин, то більшість виплат втрачають статус заробітної плати, оскільки нараховуються особі, яка вже не перебуває у трудових відносинах.

Слід зазначити, відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами визначена структура заробітної плати, яка складається із основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Також, об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Тобто, ліквідатор юридичної особи – банкрута у відповідності до вимог розд. IV Кодексу, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь фізичної особи – кредитора, зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок.

Розрахунок податків на момент винесення ухвали не проводиться, оскільки оподаткування відбувається безпосередньо в день фактичної виплати доходу.

Поряд з цим, відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу передбачено, що особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, крім податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО ) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок ЮО подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Розрахунку ЮО і Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового Розрахунку (далі – Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.

Відображення показників у Додатку 4 ДФ до Розрахунку ЮО визначено п. 4 підрозділу 2 розділу IІ Порядку.

Так, відповідно до п. 4 підрозділу 2 розділу IІ Порядку в Додатку 4 ДФ до Розрахунку ЮО у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатка 2 до Порядку.

Оскільки відображення доходу в Додатку 4 ДФ до Розрахунку ЮО здійснюється, зокрема, залежно від виду доходу за ознаками доходу, то з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм чинного законодавства кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.

Додатково повідомляємо, що з питання правової природи присуджених судом сум при включенні таких сум до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство доцільно звернутись до Міністерства юстиції України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).