Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства з іноземними інвестиціями «_________» (далі – Підприємство) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств діяльності з роздрібної торгівлі пальним, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно зі зверненням Підприємство є великим платником податків, який через мережу власних автозаправних станцій здійснює реалізацію нафтопродуктів та супутніх товарів.
Підприємство сплачує податок на прибуток підприємств на загальних підставах, веде бухгалтерський облік відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Підприємство є платником авансових внесків з податку на прибуток підприємств, що підлягають сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Як повідомляється, Підприємством розглядається ситуація, за якою сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік або підприємством отримано від’ємний фінансовий результат до оподаткування, і сплачені суми зазначених авансових внесків не підлягають зарахуванню згідно з нормами Кодексу.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію із таких запитань:
1. Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суми авансових внесків, сплачених відповідно до п. 141.14 ст. 141 Кодексу, якщо такі суми включені в бухгалтерському обліку до витрат за результатами звітного (податкового) року, оскільки не можуть бути використані для зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств у зв’язку зі збитковим фінансовим результатом та не підлягають поверненню або перенесенню у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів відповідно до норм Кодексу?
2. Чи підтверджує контролюючий орган, що у випадку, коли авансові внески з податку на прибуток не можуть бути використані за результатами звітного (податкового) року через відсутність об’єкта оподаткування, такі суми остаточно формують витрати платника та не підлягають жодному подальшому податковому коригуванню або відновленню у наступних податкових (звітних) періодах?
Щодо запитань 1 та 2
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Порядок обчислення податку на прибуток підприємств та сплати встановлено статтею 137 Кодексу.
Відповідно до п. 137.12 ст. 137 Кодексу платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.
Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку на прибуток, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 Кодексу.
Відповідно до абз. першого п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 Кодексу платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному підпунктом 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 Кодексу.
Абзацом другим п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 Кодексу встановлено, зокрема, що термін «роздрібна торгівля пальним» вживається у значенні, наведеному у Законі України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) (далі – Закон № 3817).
Згідно з частиною другою ст. 29 Закону № 3817 роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Частиною п’ятою ст. 53 Закону № 3817 встановлено, зокрема, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним надається безстроково, а плата за неї справляється щорічно.
Враховуючи викладене, критерієм для визначення переліку суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним та зобов’язані щомісячно сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, є наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформацію щодо якого внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.
Тож у разі, якщо платник податку на прибуток підприємств отримав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі пальним за визначеним місцем роздрібної торгівлі, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, то в такому випадку у такого платника податку на прибуток виникатиме обов’язок зі сплати авансових внесків з податку на прибуток саме за таке місце роздрібної торгівлі пальним у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 Кодексу, незалежно від того здійснюється, чи ні роздрібна торгівля пальним та інша господарська діяльність за цим місцем.
Як встановлено п.п. 141.14.3 п. 141.14 ст. 141 Кодексу, авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до п. 141.14 ст. 141 Кодексу, є невід’ємною частиною податку на прибуток.
Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст. 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення ст. 43 Кодексу.
Отже, у разі якщо сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств, попередньо сплачених підприємством відповідно до п. 141.14 ст. 141 Кодексу протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів і не підлягає відображенню з метою подальшого зарахування як у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) рік, так і у податковій звітності з цього податку у наступних податкових (звітних) періодах.
Крім того, Кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у вигляді залишку незарахованих авансових внесків з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Такі суми залишку незарахованих авансових внесків з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним відображаються у бухгалтерському обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |