Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.09.2026 р. № 5277/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно контролю за виробництвом спиртових дистилятів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У запиті Товариство зазначає, що є виробником спиртового дистиляту (зернового дистиляту з вмістом спирту не більше 70 % об.) та спиртного напою з вмістом спирту 40% об. з повним технологічним циклом виробництва та зберіганням спиртового дистиляту та спиртного напою за однією юридичною та фізичною адресою. Товариство має діючі ліцензії на право виробництва спиртових дистилятів, на право виробництва алкогольних напоїв та на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту).

Місце зберігання спиртового дистиляту зареєстроване в Єдиному реєстрі місць  зберігання, а місце  зберігання  алкогольних  напоїв  виключено з  Єдиного

реєстру місць зберігання рішенням контролюючого органу.

На лінії виробництва спиртового дистиляту було встановлено та зареєстровано витратоміри-лічильники.

У виробничому приміщенні Товариства, де проводиться виробництво спиртового дистиляту (зернового дистиляту міцністю не більше 70 % об.) та спиртного напою міцністю 40% об., встановлено відеокамери, контрольно-пропускна система не встановлена.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи виникає необхідність реєструвати місця зберігання алкогольних напоїв в Єдиному реєстрі місць зберігання?

2. Чи необхідно в подальшому використання, опломбування та реєстрація витратомірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового?

3. Чи виникає необхідність в подальшому використанні та опломбування обчислювача спиртового дистиляту призначеного для безперервного вимірювання, запам’ятовування, фіксування та відображення в електронній формі даних про обсяг отримання або відпуску спиртового дистиляту в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведеного до температури 20°С.

4. Чи виникає необхідність подальшого використання діючого відеоспостереження та встановлення безперервно функціонуючої цілодобової системи відеоспостереження?

5. Чи необхідно Товариству встановлювати контрольно-пропускну систему?

Щодо питання 1

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, спиртовими дистилятами та алкогольними напоями, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 3817:

Єдиний реєстр місць зберігання - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених Законом № 3817, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників (пункт 26 частини першої статті 1 Закону № 3817);

зерновий дистилят - спиртовий дистилят, отриманий шляхом перегонки (дистиляції) зрілої бражки зернових культур, який має органолептичні характеристики, похідні від використаної сировини, та використовується для виробництва спиртних напоїв (п. 33 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

місце зберігання - місце, що використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру місць зберігання (п. 47 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

спирт етиловий - спирт, що класифікується в товарних позиціях 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та вироблений із сільськогосподарської продукції або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями (п. 80 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

спиртовий дистилят - спирт, отриманий шляхом дистиляції (перегонки) після спиртового бродіння сільськогосподарської продукції, який не має характеристик спирту етилового, зберігає аромат і смак використаної сировини та відповідає товарній позиції 2208 згідно з УКТЗЕД. До спиртових дистилятів відносяться спирт коньячний, спирт плодовий, дистилят виноградний спиртовий, спирт-сирець плодовий; зерновий, винний, пивний дистиляти, спиртовий дистилят, отриманий у результаті повного або часткового відбору спирту з алкогольних напоїв, одержаних у результаті повного або часткового збродження сусла, з метою зниження в них вмісту спирту (деалкоголізації), та інші спиртові дистиляти, передбачені Законом України «Про географічні зазначення спиртних напоїв» (п. 82 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Частиною восьмою ст. 3 Закону № 3817 визначено, що виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу та алкогольних напоїв, для виробництва яких використовуються спирт етиловий та/або спиртові дистиляти, здійснюється за умови внесення місць зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу до Єдиного реєстру місць зберігання.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону № 3817 зберігання алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання у місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, на підставі однієї з таких ліцензій: на право виробництва алкогольних напоїв або на право оптової торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених Законом № 3817.

Згідно із частиною першою ст. 39 Закону № 3817 зберігання, зокрема, алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених цим Законом.

Суб’єкт господарювання, що отримав ліцензію, зокрема, на право виробництва алкогольних напоїв, вносить до Єдиного реєстру місць зберігання лише місця зберігання, розташовані за іншою адресою, ніж місце виробництва таких товарів (продукції).

Отже, у Товариства - виробника алкогольних напоїв обов’язок внесення місць зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання виникає у разі, коли місця зберігання вироблених алкогольних напоїв розташовані за іншою адресою, ніж місце виробництва алкогольних напоїв.

Щодо питань 2 – 5

Відповідно до п. п. а п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад – це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Згідно з п. п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

Відповідно до п. п. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий, у тому числі біоетанол, повинні бути обладнані:

на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового неденатурованого, розташованому на акцизному складі, витратомірами-лічильниками спирту етилового, що призначені для безперервного вимірювання, запам’ятовування, фіксування та відображення в електронній формі даних про обсяг отримання або відпуску спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведеного до температури 20°С, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;

на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового денатурованого, у тому числі біоетанолу, розташованому на акцизному складі, масовими витратомірами, що призначені для безперервного вимірювання, запам’ятовування, фіксування та відображення в електронній формі даних про обсяг отримання та/або відпуску спирту етилового денатурованого, у тому числі біоетанолу, у кілограмах (далі - масовий витратомір), зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані, зокрема, зареєструвати усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового та масові витратоміри у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Крім того, п.п. 229.1.8 п. 229.1 ст. 229 Кодексу для суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах «д»-«ж» пункту 229.1.1 пункту 229.1 ст. 229 Кодексу встановлено вимоги щодо, зокрема:

обладнання кожного місця отримання та місця відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого витратомірами-лічильниками;

обладнання кожного місця отримання та місця відпуску у виробництво спирту етилового денатурованого, кожного місця відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, масовими витратомірами;

реєстрації витратомірів-лічильників та масових витратомірів в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;

формування та подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, даних про добовий фактичний обсяг отриманого та відпущеного у виробництво спирту етилового.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 3817 акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий, біоетанол, повинні бути обладнані цілодобовою системою відеоспостереження та контрольно-пропускною системою.

Частиною другою ст. 3 Закону № 3817 встановлено вимоги до суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво спирту етилового та біоетанолу, щодо, зокрема, встановлення та безперервного функціонування цілодобової  системи відеоспостереження та контрольно-пропускної системи, обладнання кожного місця отримання та відпуску спирту етилового неденатурованого витратомірами-лічильниками, а кожного місця отримання та відпуску спирту етилового денатурованого та біоетанолу – масовими витратомірами, реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, пломбування місць можливого доступу до спирту етилового.

Отже, наразі Кодексом і Законом № 3817 для суб’єктів господарювання - виробників спиртових дистилятів не встановлено вимоги щодо обладнання місць отримання та відпуску спиртового дистиляту витратомірами-лічильниками, реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, пломбування місць можливого доступу до спиртового дистиляту та обладнання таких місць цілодобовою системою відеоспостереження та контрольно-пропускною системою.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).