Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.09.2026 р. № 5280/ІПК/99-00-21-01-01 ІПК

   Державна податкова служба України за результатом розгляду звернення ТОВ (далі – Товариство) про надання роз’яснення щодо визнання гранту, отриманого за програмою «Brave 1» для потреб оборони, бюджетним цільовим фінансуванням, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Товариство є потенційним отримувачем гранту за програмою Brave1 № 1, яка реалізується відповідно до Порядку надання фінансової підтримки для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 березня 2024 року № 262 «Деякі питання забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони» (зі змінами) (далі – постанова № 262), та Положення про Грантову програму Brave1 № 1, затвердженого Рішенням Наглядової ради Фонду розвитку інновацій (далі – Фонд), оформленим протоколом від 20.11.2025 № 133 (зі змінами).

У зв’язку з викладеним Товариство просить надати роз’яснення з таких питань:

1. Чи класифікується у розумінні Кодексу отримання Товариством гранту за програмою Brave1 як бюджетне цільове фінансування, яке не оподатковується при його отриманні, якщо кошти використовуються за цільовим призначенням. 
2. Які податки утримуватимуться з Товариства при витраті отриманих грантових коштів на:

оплату праці працівників, залучених до виконання грантового договору, з якими Товариство має трудові відносини відповідно до Кодексу законів про працю України;

закупівлю товарів та/або матеріалів, обладнання та устаткування, які необхідні для реалізації грантового договору;

оплату робіт та/або послуг сторонніх підприємств, необхідних для реалізації грантового договору.

Щодо питання 1

Постановою № 262 затверджено Порядок надання фінансової підтримки для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає механізм надання фінансової підтримки для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони (далі – фінансова підтримка), розмір якої дорівнює або перевищує 9000 тис. гривень, інші питання, пов’язані з наданням фінансової підтримки та впровадженням розробок, створених за рахунок коштів фінансової підтримки.

Відповідно до пункту 3 Порядку фінансова підтримка надається розробникам Фондом у формі грантів.

Відповідно до п.п. 14.1.277¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) для реалізації проєкту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом.

Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 265-р затверджено Перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій.

Відповідно для застосування положень Кодексу щодо особливостей оподаткування бюджетних грантів, зокрема, для цілей податку на прибуток підприємств необхідне дотримання двох умов одночасно:

1) відповідність цільової допомоги у вигляді коштів або майна, наданої платнику податку, умовам наведеного вище визначення (п.п. 14.1.277¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу), зокрема цільове спрямування, безоплатність, безповоротність, за рахунок бюджетних коштів або коштів міжнародної технічної допомоги, для реалізації чітко визначеної програми або проєкту у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах

та

2) надання такої цільової допомоги особою, включеною до переліку надавачів бюджетних грантів.

Перелік надавачів бюджетних грантів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 867 (зі змінами).

У переліку надавачів бюджетних грантів Фонд відсутній.

Зважаючи на те, що державна допомога від Фонду у вигляді гранту за проведеним конкурсом «Brave 1» для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони не відповідає умовам, передбаченим
п.п. 14.1.277¹  п. 14.1 ст. 14 Кодексу, такий грант не є бюджетним.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фінансова допомога – це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Слід зазначити, що Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання та використання платником податку на прибуток безповоротної фінансової допомоги у вигляді грантів, які не підпадають під визначення бюджетних грантів.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з отримання та використання грантових коштів за програмою «Brave 1» для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2 в частині податків, які утримуються з Товариства при витраті отриманих грантових коштів на оплату праці працівників, залучених до виконання грантового договору, з якими Товариство має трудові відносини відповідно до Кодексу законів про працю України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, визначення якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
(п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, якщо Товариством – роботодавцем здійснюється оплата праці з отриманих грантових коштів фізичної особи – працівника, залученого до виконання грантового договору, з яким Товариство має трудові відносини відповідно до Кодексу законів про працю України, то дохід у вигляді заробітної плати включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків і військовим збором за ставкою 5 відсотків.

При цьому Товариство як особа, що має статус податкового агента, повинна виконати усі визначені Кодексом функції податкового агента, зокрема, щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору із зазначеного доходу.

Щодо питання 2 в частині податків, які утримуються з Товариства при  витраті отриманих грантових коштів на закупівлю товарів / послуг для реалізації грантової угоди

Відповідно до пп. 5.2 і 5.3 ст. 5 Кодексу в разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законам.

Грант – це фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту (п. 5 ст. 1 Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність», зі змінами).

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, ДПС повідомляє.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми) (ст. 4 Закону № 996).

Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга ст. 3 Закону № 996).

Враховуючи те, що оподаткуванню ПДВ підлягають операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а не операції із отримання або перерахування коштів (у т. ч. коштів у вигляді гранту), то спрямування таких коштів, зокрема, на оплату праці, придбання товарів / послуг, необхідних для реалізації грантової угоди тощо, не зумовлює виникнення об’єкта оподаткування ПДВ та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).