Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.09.2026 р. № 5283/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення щодо складання податкової накладної та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством було здійснено постачання товару одному покупцю, зазначена операція була оформлена однією видатковою накладною, у якій зазначено товар різних класів з різною ціною. Товариством за цією операцією було складено три податкові накладні однією датою. Зазначені податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) Чи є правомірним складання трьох податкових накладних за однією видатковою накладною, якщо всі вони складені на одного покупця однією датою, своєчасно зареєстровані в ЄРПН та в сукупності відповідають первинним документам?

2) Чи містить Кодекс або Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307), норму, яка зобов’язує платника ПДВ складати одну податкову накладну за однією видатковою накладною?

3) Чи вважаються такі податкові накладні складеними з порушеннями вимоги податкового законодавства лише через те, що їх декілька?

4) Чи має покупець право вважати такі податкові накладні оформленими з порушенням вимог податкового законодавства через те, що за однією видатовою накладною складено декілька податкових накладних, якщо вони зареєстровані в ЄРПН?

5) Чи може покупець відмовитись від формування податкового кредиту за такою операцією виключно з тієї підстави, що за однією видатковою накладною постачальником складено декілька належним чином зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних, якщо такі податкові накладні відповідають вимогам Кодесу?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1
статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ, складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН регулюються статтями 187 і 201 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996-XIV, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V Кодексу).

Показники такої податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Податковий кредит – сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V  Кодексу (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1-4

Податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ (дату першої із подій, визначених пунктом 187.1 статті 187 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 розділу V Кодексу та пункту 18 Порядку № 1307 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Дані, зазначені у податковій накладній  мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за відповідною господарською операцією.

Отже, податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам Кодексу та не дає можливості ідентифікувати операції.

 Щодо питання 5

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів / послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів / послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів / послуг. Дані такої податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Якщо дані податкової накладної  не відповідають первинним (бухгалтерським) документам, то така податкова накладна не може бути підставою для формування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.