Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.09.2026 р. № 5285/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця … (далі – Підприємець) від … (вх. ДПС № … від …) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець перебуває на загальній системі оподаткування та здійснює роздрібну торгівлю продуктами харчування, в тому числі алкогольними напоями на розлив через заклад громадського харчування – кафетерій.

У своєму зверненні Підприємець в частині наведення фактичних обставин зазначає, що в ході застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) при реалізації алкогольних напоїв на розлив дотримується вимог пункту 11 статті Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Підприємець звернувся до контролюючого органу з таким питанням (у контексті звернення):

Чи виникає в даному випадку відповідальність за дублювання серій та номерів значення штрихового коду марки акцизного податку?

Слід зазначити, що індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз’яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

Формально звернення Підприємця щодо отримання індивідуальної податкової консультації хоч і відповідає вимогам статті 52 Кодексу, водночас із його тексту не можливо встановити із застосування якої саме норми  податкового чи іншого законодавства у Підприємця виникли труднощі та потребують роз’яснення.

Крім того, Підприємець при наведені фактичних обставин, які потребують роз’яснення законодавства описує факти дотримання вимог порядку проведення розрахунків при продажу алкогольних напоїв, зокрема пункту 11 статті 3 Закону № 265.

При цьому наголошуємо, що ДПС не уповноважена надавати оцінку судженням суб’єктів господарювання (далі – СГ), підтверджувати або спростовувати розуміння податкового та іншого законодавства, та/або організовувати їх господарську діяльність, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль, зокрема, за дотриманням вимог дотриманням вимог проведення розрахунків, повноти декларування отриманих доходів такими платниками, та надає їм роз’яснення з практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства щодо застосування яких у СГ виникли питання.

Враховуючи викладене вище, відповідь на питання надається із загальних норм чинного законодавства України.

Правові засади застосування РРО та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені у Законі № 265.

Зокрема, пунктом 11 статті 3 Закону № 265 для СГ встановлено обов’язок з проведення розрахункових операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до статті 8 Закону № 265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), визначено, що форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, мають відповідати його вимогам.

Слід зазначити, що для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО / ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх кодів згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої.

Враховуючи викладене вище, повідомляємо, що при реалізації алкогольних напоїв на розлив, або у складі коктейлів, необхідно забезпечити введення даних / сканування цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при відкупорюванні такої продукції, в межах першого відкриття (отримання першої порції при продажі на розлив або приготуванні коктейлю).

При цьому, звертаємо увагу, що у разі недотримання вищевказаних вимог порядку проведення розрахунків при реалізації алкогольних напоїв, до СГ застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно із нормами передбачених Законом № 265.

Разом із тим, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від  18  червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Пунктом 11 частини другої статті 73 Закону № 3817 передбачено застосування до суб’єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу за виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Також пунктами 9, 10, 38 та 39 частини другої статті 73 Закону № 3817 передбачено застосування до СГ фінансових санкцій у вигляді штрафу за порушення вимог Податкового кодексу України та Закону № 3817 щодо маркування графічними елементами електронних марок акцизного податку.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію