Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.09.2026 р. № 5288/ІПК/99-00-07-01-03 ІПК

 

   Державна податкова служба України розглянула запит на індивідуальну податкову консультацію Підприємства щодо практичного застосування норм податкового законодавства під час процедури реорганізації суб’єкта господарювання та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство перебуває у стадії реорганізації (припинення в результатi приєднання). У зв’язку з тимчасовою окупацією території, на якій містилося Підприємство, воно втратило первинні документи за період діяльності з моменту його створення  у 2019 році до деокупації міста у вересні 2022 року. Факт втрати документів підтверджується витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань, листом Національної поліції України та актом про пошкодження приміщення. Про зазначені обставини Підприємство повідомило податковий орган, який прийняв рішення за мовчазною згодою.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань.

1.  Яким чином Підприємство може завершити процедуру реорганізації за відсутності первинних документів і неможливості їх відновлення у майбутньому, якщо неможливість їх пред’явлення відповідає вимогам підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс)?

2. Які документи або підтвердження є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про видачу довідки, необхідної для завершення процедури реорганізації?

3. Які подальші дії повинно вчинити Підприємство для завершення процедури реорганізації відповідно до вимог податкового законодавства?

Щодо питання 1

Особливості справляння податків і зборів під час дії воєнного стану визначені у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

У підпункті 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що до платників податків / податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень статті 44 Кодексу, застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або перебування їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків / податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків / податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів / корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами / корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв’язку з їх перебуванням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків / податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків / податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків / податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов’язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, бойових дій, не надає права платнику
податків / податковому агенту застосовувати положення підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу покладається на контролюючий орган. Платник податків / податковий агент, який безпідставно застосував положення підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену у Кодексі та інших законах України.

У разі відмови в застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу контролюючий орган не пізніше одного місяця із дати отримання відповідного повідомлення від платника податків / податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення у справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків / податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов’язань із податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях / розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Так, наведений перелік затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786.

У положеннях підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що платник податку має подати до контролюючого органу повідомлення про неможливість пред’явлення первинних документів, в якому навести обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Отже, платник податків, який подав повідомлення до контролюючого органу про втрату первинних документів відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу та не отримав від контролюючого органу протягом одного місяця вмотивованої  відмови у застосуванні зазначених положень Кодексу, не підлягає перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Водночас необхідно зазначити, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 13 Закону № 2464-VI податковим органам зокрема, надано право проводити документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску у порядку, встановленому Кодексом.

Тобто, Кодексом визначено порядок організації та проведення документальних перевірок, який застосовується і під час перевірок платників з питань дотримання законодавства з єдиного внеску.

Абзацом одинадцятим частини першої статті 5 Закону № 2464-VI, зокрема визначено, що зняття з обліку платників єдиного внеску, які є роботодавцями, здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Водночас Закон № 2464-VI не містить положень, аналогічних положенню підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу  10 розділу  ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо запровадження мораторію на проведення документальних перевірок у разі подання до контролюючого органу платником єдиного внеску / податковим агентом, який провадив діяльність на території активних бойових дій або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, повідомлення про втрату та/або неможливість вивезення первинних документів.

Також необхідно звернути увагу, що відповідно до пункту 16 статті 25 Закону № 2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.

Отже, на сьогодні до унормування на законодавчому рівні, у податкових органів відсутні підстави зняття з обліку таких платників єдиного внеску без проведення перевірки.

Щодо питання 2

Відповідно до пункту 11.12 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок № 1588) довідка про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП видається платникам податків, для яких у законі установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), а також щодо яких згідно з законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації ліквідації, реорганізації, закриття або припинення діяльності платника податків вимагається довідка про зняття з обліку платника податків, замість відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП.

Отже, видача довідки про зняття з обліку платника податків, передбачена тільки для платників податків, для яких у законі установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, а також щодо яких згідно з законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації ліквідації, реорганізації, закриття або припинення діяльності вимагається довідка про зняття з обліку платника податків, замість відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП.

Підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами) відповідно до пункту 11.17 Порядку № 1588 є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, у разі якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.

Відповідно до вимог розділу XI Порядку № 1588 у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи у разі одержання  відомостей із ЄДР про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи розпочинають та проводять процедури, передбачені у цьому розділі Порядку № 1588.

При проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних із ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

Дані про зняття з обліку як платника податків та платника єдиного внеску передає контролюючий орган за основним місцем обліку такого платника податків до ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку (пункт 11.17 розділу XI Порядку № 1588 та пункт 6 розділу IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1162 від 24.12.2014, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330 (далі – Порядок № 1162).

Згідно з пунктом 11.10 розділу XI Порядку № 1588 та пунктом 4 розділу IV Порядку № 1162 відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП або відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП, а також відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 11-ЄСВ мають бути сформовані, підписані та направлені до ЄДР до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації.

Якщо спливає строк, визначений для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у разі отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації, достатньою підставою для підписання та направлення до ЄДР відомостей про наявність заборгованості є підтвердження наявності заборгованості хоча б в одному розділі додатка до відомостей за формою № 30-ОПП.

Якщо до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, на запит суб’єкта державної реєстрації контролюючим органом надано відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, а також у разі виникнення у платника податків заборгованості зі сплати податків і зборів або визначення грошових зобов’язань, за якими не настав строк сплати, до проведення державної реєстрації припинення юридичної особи контролюючий орган формує та передає до ЄДР відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів або відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи.

Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.

У пункті 11.11 розділу XI Порядку № 1588 визначено, що за наявності заборгованості зі сплати податків і зборів додатки до відомостей за формою № 30-ОПП надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, що є такою згідно з пунктом 97.4 статті 97 Кодексу, за їх зверненням. Додатки до відомостей за формою № 30-ОПП видаються тими контролюючими органами, які їх сформували.

Відповідно до пункту 11.13 Порядку № 1588  у разі прийняття рішення про припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до ЄДР:

у разі відсутності грошових зобов’язань та/або податкового боргу – відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП;

за наявності податкового боргу – відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП або відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (якщо план реорганізації юридичною особою до контролюючого органу не подавався або не був узгоджений контролюючим органом).

Щодо питання 3

Припинення юридичної особи можливе в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення, зобов’язані протягом трьох робочих днів із дати прийняття рішення письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи призначають комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора, а також встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог.

Відповідно до статті 111 ЦКУ під час проведення ліквідації, до завершення строку пред’явлення вимог кредиторами, ліквідаційна комісія (ліквідатор): закриває рахунки у фінансових установах (крім рахунку для розрахунків із кредиторами), проводить інвентаризацію майна юридичної особи, її філій, представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, обліковує майно, що підтверджує корпоративні права в інших юридичних особах, вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб, у передбачених у законі випадках забезпечує проведення незалежної оцінки майна. 

Для проведення перевірок і визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску та страхових коштів ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне подання всіх необхідних документів юридичної особи (у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку) до податкових органів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана подати звітність за останній звітний період до зазначених органів. 

Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредитори складають проміжний ліквідаційний баланс, який містить: відомості про склад майна;  перелік пред’явлених кредиторами вимог,  результати їх розгляду.  Проміжний ліквідаційний баланс затверджує ліквідаційна комісія (ліквідатор).

Після завершення розрахунків із кредиторами складається ліквідаційний баланс.  Ліквідаційна комісія (ліквідатор) затверджує його та забезпечує подання до податкового органу. Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (зокрема щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не передбачено в установчих документах або законі.

Згідно з абзацом 4 пункту 63.3 статті 63 Кодексу платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку, то у разі їх закриття платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про об’єкти або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, протягом 10 робочих днів після закриття.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.