Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.09.2026 р. № 5298/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  ПАТ … (далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),  в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що йому на праві власності належать об’єкти нерухомості, а саме: корпус № 2 загальною площею 24092,6 кв. м; корпус № 1 загальною площею 36076,0 кв. м; корпус № 9 загальною площею 4849 кв. м; корпус № 7 загальною площею 3539,9 кв. м; корпус № 19 загальною площею 45,1 кв. м; корпус № 19 б загальною площею 29,5 кв. м; насосна загальною площею 162,9 кв. м.

За інформацією Товариства, зазначені об’єкти нерухомості повернуті у його власність на підставі рішення господарського суду … області від 06.09.2022 у справі  №  …, яке набрало законної сили 19.01.2023.

Також Товариство повідомило, що з 2013 року перебувало у процедурі банкрутства (справа №…), а 05.02.2014 його визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду … області від 31.08.2023 у справі № … провадження у справі про банкрутство закрито та припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Товариство без надання будь-яких документів, зокрема, що підтверджують право власності на нерухоме майно, просить надати роз’яснення з таких питань:

1. Чи наявна в органах ДПС інформація та/або документи, з яких можливо встановити, до якої групи будівель та споруд за Класифікатором будівель і споруд належить майно, право власності на яке зареєстровано за Товариством.
2. З урахуванням того, що Товариство перебувало у процедурі банкрутства та ліквідаційній процедурі, яка була закрита 31.08.2023, за який період підлягає нарахуванню податок на нерухоме майно.

Оскільки до звернення не надані документи, які підтверджують права власності Товариства на об’єкти нерухомого майна та підтверджують кваліфікаційну приналежності будівель згідно з Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), то ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо викладених питань.

Щодо питання 1

У межах податкового законодавства кожен об’єкт нерухомого майна, що має документ, підтверджуючий право власності на об’єкт нерухомого майна (об’єкт нерухомого майна має реєстраційний номер, інвентарний номер), розглядається як окремий об’єкт оподаткування Податком, з урахуванням функціонального призначення, фактичного використання та інших характеристик такого об’єкта.

Порядок нарахування та  сплати  Податку  з  житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка врегульовано у  статті 266 Кодексу. 

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (зі змінами) (далі – Закон № 3038) запроваджено Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (далі – ЄДЕССБ)
 

та Реєстр будівельної діяльності, який забезпечує накопичення, облік, захист та зберігання інформації щодо об’єктів будівництва, проєктної документації, результатів технічної інвентаризації та обстежень (статті  22¹, 22² Закону № 3038).

Порядком проведення технічної інвентаризації, затвердженим постановою  Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 488, визначено, зокрема, що  нежитлові приміщення та групи нежитлових приміщень, які є самостійним об’єктом нерухомого майна  підлягають технічній інвентаризації та на які за результатами такої інвентаризації виготовляються інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації і технічні паспорти з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Враховуючи викладене, підставою для визначення приналежності об’єкта нерухомості до відповідного коду класифікації Класифікатора є витяг з Реєстру будівельної діяльності  ЄДЕССБ.

Контролюючі органи відповідно до повноважень, визначених Кодексом, здійснюють контроль за правильністю нарахування та сплати податків і зборів, однак не здійснюють технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна та не визначають технічну класифікацію об’єктів нерухомості.

Щодо питання 2

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Кодексу встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Кодексу платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року та не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта (об’єктів) оподаткування податкову декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Пунктом 266.8 статті 266 Кодексу визначено, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для нового власника починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни та/або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей заявником для проведення реєстраційних дій до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України від  01 липня 2024 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами).

Отже, для визначення періоду, за який у власника виникає обов’язок щодо обчислення та сплати податку, визначальним є момент виникнення права власності на відповідний об’єкт нерухомого майна.

Остаточне визначення періоду виникнення податкового обов’язку має здійснюватися з урахуванням документів, що підтверджують саме дату виникнення права власності Товариством на кожний окремий об’єкт нерухомого майна, а також судових рішень щодо скасування та/або відновлення державної реєстрації права власності.

Враховуючи вищевикладене, обов’язок щодо обчислення та декларування Податку у Товариства виникне починаючи з  місяця в якому у нього виникло право власності на об’єкт нерухомості.

При цьому звертаємо увагу, що сам факт перебування Товариства у процедурі банкрутства та ліквідаційній процедурі не є самостійною підставою для припинення права власності на належні йому об’єкти нерухомого майна та не встановлює загального звільнення від обов’язку щодо обчислення, сплати та декларування Податку за наявності  об’єктів оподаткування.

Водночас підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу (далі – підпункт 266.2.2 Кодексу) визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування.

Зокрема, згідно з підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу не є об’єктом оподаткування Податком будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД  ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, для застосування положень підпункту «є» підпункту 266.2.2 Кодексу одночасно мають виконуватися такі умови:

основний вид діяльності класифікується в секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;

будівлю має бути віднесено до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, використано за призначенням у господарській діяльності та не здано в оренду, лізинг, позичку.

При цьому звертаємо увагу, що виключення з переліку об’єктів оподаткування, передбачене підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу, стосується будівель та споруд, а не їх  частин.

Відповідно до реєстраційних даних основним видом діяльності Товариства є КВЕД 26.30 «Виробництво обладнання зв’язку», що належить до секції «С» КВЕД  ДК 009:2010.

Оскільки до звернення Товариством не додано документів, що підтверджують приналежність об’єктів нерухомості, що належать йому на праві власності, до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, то за таких обставин ДПС позбавлена можливості встановити їх відповідність одній з обов’язкових умов застосування положень підпункту «є» підпункту 266.2.2 Кодексу.

При цьому звертаємо увагу, що передача в оренду, лізинг чи позичку будівлі або її частини, яка належить до класу 125 Класифікатора, позбавляє власника права застосовувати положення підпункту «є» підпункту 266.2.2 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.