Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.09.2026 р. № 5299/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо дати виникнення податкових зобов’язань та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, внаслідок приєднання до Товариства інших суб’єктів господарювання, яких було реорганізовано, Товариству як правонаступнику були передані, у тому числі, трансформаторні підстанції, що забезпечують електропостачання житлового фонду селища, частина об’єктів якого не обліковується на балансі Товариства.

Облік енергоспоживання селища здійснюється на підставі загального лічильника, за яким постачальник електроенергії щомісячно надає акт приймання-передачі електроенергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Товариство оплачує постачальнику вартість електроенергії, спожитої житловим фондом, який не належить до власності Товариства. Надалі сума, зазначена у такому акті, має бути  розподілена Товариством між усіма споживачами.

Фактично Товариство, як балансоутримувач електромереж, виконує функцію технічного посередника у постачанні електроенергії населенню, яке не у повній мірі відшкодовує вартість такої електроенергії Товариству. Така діяльність

не належить до сфери основної діяльності Товариства, при цьому Товариство позбавлене можливості повністю припинити електропостачання зазначеним вище абонентам через відсутність у них альтернативних джерел енергії.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи має право Товариство, здійснюючи передачу електроенергії споживачам і надаючи послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електроенергії, визначати дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за касовим методом ;

2) чи вважається постачання Товариством електроенергії в описаній у зверненні ситуації негосподарською діяльністю з метою нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначено Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019), який регулює, зокрема,  відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 2019 господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, розподілу електричної енергії малими системами розподілу, постачання електричної енергії споживачам, зберігання енергії, агрегації, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадяться на ринку електричної енергії, за умови отримання відповідної ліцензії, якщо інше не передбачено Законом № 2019.

Частиною першою статті 1 Закону № 2019 визначено, що учасник ринку електричної енергії (далі − учасник ринку) − виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор малої системи розподілу, оператор ринку, номінований оператор ринку, гарантований покупець, агрегатор, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять діяльність на ринку електричної енергії відповідно до цього Закону;

Статтею 62 Закону № 2019 визначено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Так, з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (частина перша статті 62 Закону № 2019).

Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої статті 62 Закону № 2019 Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов'язки з дотриманням норм такої статті.

Прийняття рішення про покладення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та умов (порядку) виконання таких спеціальних обов’язків у сфері електроенергетики належить до повноважень Кабінету Міністрів України (частина третя статті 5 Закону № 2019).

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ господарська діяльність − діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2  розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміну «постачання товарів» електрична енергія вважається товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті  14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (далі – «перша подія»):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, до 01 січня 2028 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону № 2019, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня 2028 року.

Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ касовий метод для цілей оподаткування ПДВ − метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/ виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, у негосподарській діяльності такого платника податку.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Якщо платник податку здійснює операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, зокрема, з постачання електроенергії та/або надання послуг із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, то за операціями з постачання таких товарів/послуг такий платник податку застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ.

При цьому ДПС звертає увагу, що відповідно до норм Закону № 2019 господарська діяльність з постачання електричної енергії споживачам провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії, а рішення про покладення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів приймається Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник податку безпосередньо не здійснює постачання електроенергії споживачам, а, як зазначено у зверненні, є лише технічним посередником в процесі постачання електроенергії населенню та отримує від споживачів компенсацію вартості електроенергії, яка була їм поставлена постачальником із використанням технічних засобів такого платника податку та оплачена постачальнику таким платником податку, то у даному випадку за операціями платника податку з надання споживачам таких послуг податкові зобов’язання визначаються за правилом «першої події».

Щодо питання 2

Згідно зі статтею 36 розділу І ПКУ платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність ПКУ здійснюваних ними операцій. Отже, платник податку з метою застосування норм ПКУ самостійно визначає, чи є діяльність, яка ним провадиться, господарською, чи негосподарською. 

Якщо придбані платником податку товари/послуги використовуються (призначаються для використання) у негосподарській діяльності, то за такими товарами/послугами платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).