Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.09.2026 р. № 5302/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

 Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків, повʼязаних з коригуванням вартості послуг, що були надані у 2022 – 2026 роках, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство є платником податків та здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Основним джерелом коштів підприємства є оплата споживачами – фізичними та юридичними особами міста Дніпро та прилеглих населених пунктів послуг підприємства з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за тарифами, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), а також плати за абонентське обслуговування від індивідуальних споживачів послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

 Основна частина витрат на абонентське обслуговування споживачів до 01.01.2022 була складовою витрат на надання послуг зі збуту, що враховувались у тарифах ліцензійної діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

З 01.01.2022 витрати  на збут у тарифах на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, встановлених НКРЕКП для Підприємства, відсутні.

З урахуванням діючого законодавства у сфері житлово-комунального господарства на Підприємстві був виданий наказ «Про затвердження планового відсотку рентабельності, який включається до планових калькуляцій за усіма іншими, крім ліцензовані з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, видами діяльності» (далі – наказ).

Оскільки, відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, у тарифах враховується прибуток у
розмірі 2 відсотки від повної планової собівартості, такий саме розмір прибутку Підприємство відповідно до наказу застосовує при плануванні вартості послуг з абонентського обслуговування споживачів централізованого водопостачання та послуг з абонентського обслуговування споживачів централізованого водовідведення, з якими укладено індивідуальні договори про надання послуг централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.

Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України дії Підприємства, які полягають у встановленні та застосуванні з 01.01.2022 економічно необґрунтованого розміру плати за абонентське обслуговування внаслідок включення до її розрахунку, зокрема, прибутку, визнано зловживанням монопольним (домінуючим) становищем. На Підприємство накладено штраф  та зобов’язано припинити порушення, яке полягає у встановленні та застосуванні з 01.01.2022 економічно необґрунтованого розміру плати за абонентське обслуговування внаслідок включення до розрахунків плати за абонентське обслуговування необґрунтованих витрат, в тому числі й прибутку.

Протягом 2022 – 2026 років Підприємство визначало базу оподаткування, формувало бухгалтерський та податковий облік і подавало податкову звітність з урахуванням фактичної вартості послуги за абонентське обслуговування, тобто з урахуванням прибутку у розмірі 2 відсотків.

Підприємство має намір здійснити перерахунок (зменшення) вартості послуг з абонентського обслуговування починаючи за періоди 2022 – І півріччя 2026 років на виконання рішення Антимонопольного комітету України.

З урахуванням викладених обставин, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи виникає у Підприємства обовʼязок коригування податків у разі здійснення вищезазначеного перерахунку;

2) чи підлягають коригуванню нараховані податкові зобовʼязання та показники податкової звітності за зазначені періоди;

3) яким чином та в якому податковому періоді повинні бути відображені зміни вартості послуг з абонентського обслуговування;

4) чи виникає у Підприємства обовʼязок щодо внесення змін до податкової звітності за минулі податкові періоди у разі здійснення перерахунку вартості наданих послуг;

5) чи є здійснення вищезазначеного перерахунку підставою для застосування до Підприємства заходів податкового контролю та притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства;

6-7) чи відповідатимуть вимогам податкового законодавства дії Підприємства, спрямовані на виконання рішення Антимонопольного комітету України, якщо їх наслідком буде необхідність коригування господарських операцій та бази оподаткування і показників податкової звітності?

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,  інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств (питання 1-7)

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ ПКУ.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Положеннями ПКУ не передбачено окремих правил чи різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму зміни вартості послуг з абонентського обслуговування споживачів централізованого водопостачання та водовідведення.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Отже, з питання коригування вартості послуг з абонентського обслуговування споживачів централізованого водопостачання та водовідведення у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Водночас зазначаємо, що відповідно до статті 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Щодо оподаткування податком на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача − платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку − постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з пунктом 192.2 статті 192 ПКУ зменшення суми податкових зобов'язань платника податку – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Підпунктом 8 пункту 3 розділу V Порядку № 21 передбачено, що коригування обсягів постачання та податкових зобов'язань відображаються у рядку 7.1 податкової декларації з ПДВ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 - 4

Якщо після здійснення постачання товарів/послуг, отримання оплати за них  та складання відповідної податкової накладної виникають підстави, визначені пунктом 192.1 статті 192 ПКУ (зокрема, зменшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг та повернення коштів покупцю), платник податку – постачальник може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної та зменшити податкові зобовʼязання, нараховані за такою операцією, після реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

Розрахунок коригування складається на покупця товарів/послуг (особу, яка була зазначена у полі «Покупець» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування) за умови, що кошти повертаються такому покупцю товарів/послуг. Такий розрахунок коригування складається на дату повернення коштів покупцю та може бути зареєстрований в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений (незалежно від обставин, внаслідок яких такий розрахунок коригування було складено).

Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН.

Податкові зобовʼязань постачальника підлягають зменшенню на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН, у податковій звітності того звітного періоду, у якому такий розрахунок коригування було складено – у разі своєчасної його реєстрації в ЄРПН / зареєстровано в ЄРПН – у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування. У даному випадку уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ, у якій були відображені податкові зобовʼязання, які надалі були перераховані у звʼязку із зміною вартості послуг, не подається.

Щодо питань 5 - 7

Дані податкового обліку господарських операцій повинні відповідати даним бухгалтерського обліку таких операцій.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених ПКУ (пункт 112.1 статті 112 ПКУ).

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання (пункт 112.2 статті 112 ПКУ).

Отже, питання притягнення до відповідальності (застосування штрафних санкцій) у тій чи іншій ситуації може бути досліджене контролюючим органом в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ, з урахуванням наявності/відсутності податкового правопорушення.

В межах надання індивідуальних податкових консультацій ДПС не здійснює аналіз щодо відповідності податковому законодавству дій платника податку, які він вчиняє під час ведення господарської діяльності.

Згідно з нормами чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.