Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.09.2026 р. № 5308/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

 Державна податкова служба України розглянула звернення (далі – Звернення 2) та на доповнення до індивідуальної податкової консультації, наданої Підприємству 06.04.2026 на Звернення 1 та зареєстрованої в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій за № 2003/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК (далі ­– ІПК № 2003), щодо окремих питань, пов’язаних з особливостями формування податкового кредиту за операцією з отримання майна у фінансовий лізинг та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у Зверненнях 1 та 2, Підприємство провадить діяльність у сфері надання комунальних послуг з управління побутовими відходами та застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ.

Підприємством укладено договір з Банком щодо отримання у фінансовий лізинг майна (компактору) для використання у власній господарській діяльності (а саме для забезпечення технологічного процесу ущільнення побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів у межах надання послуг у сфері управління побутовими відходами).

Фактична передача об’єкта фінансового лізингу відбулася 22.11.2024, на дату такої передачі Банк склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну.

Відповідно до умов договору, яким встановлено графік лізингових платежів, Підприємство здійснило оплату частинами, а саме:

07.11.2025 (до закінчення терміну 365 календарних днів з дати складання податкової накладної) на суму 79442 грн, в т.ч. ПДВ 15888 грн;

05.12.2025 (після закінчення терміну 365 календарних днів з дати складання податкової накладної) на суму 79442 грн, в т.ч. ПДВ 15888 грн.

У подальшому Підприємство декілька разів включало зазначені вище суми ПДВ до складу податкового кредиту (в декларації за листопад, грудень 2025 року та березень 2026 року) та виключало зі складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні періоди.

У Зверненні 2 зазначено, що після розгляду ІПК № 2003 у Підприємства виникли додаткові питання, зокрема:

1. чи правильно Підприємство визначає, що датою виникнення права на податковий кредит за касовим методом є дата фактичного списання коштів з банківського рахунку, у зв’язку з чим сума ПДВ за оплатою від 07.11.2025 підлягає відображенню у податковій звітності за листопад 2025 року, а за оплатою від 05.12.2025 –  у податковій звітності за грудень 2025 року;
2. чи застосовується передбачений пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ строк 60 календарних днів до суми ПДВ за оплатою від 07.11.2025, яка здійснена в межах 365 днів з дати складання податкової накладної;
3. чи має право Підприємство повторно включити до податкового кредиту суму ПДВ за оплатою від 07.11.2025 шляхом подання уточнюючого розрахунку за листопад 2025 року;
4. чи має право Підприємство після спливу 60 календарних днів з дати оплати 05.12.2025 включити суму ПДВ за цією оплатою до податкового кредиту;
5. чи правильно Підприємство розуміє норми ПКУ таким чином, що сплинув терміну 60 календарних днів з дати оплати виключає можливість відображення суми ПДВ у складі податкового кредиту за звітний період фактичної оплати шляхом подання уточнюючого розрахунку з урахуванням встановлених статтею 201 ПКУ строків давності;
6. чи поширюється на викладену у зверненні ситуацію роз’яснення, розміщене у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС;
7. чи впливають неодноразові відображення та виключення відповідних сум ПДВ уточнюючими розрахунками на остаточне право Підприємства включити такі суми до податкового кредиту за листопад та грудень 2025 року;
8. чи має ще право Підприємство подати уточнюючі розрахунки за відповідні періоди з урахуванням встановлених статтею 201 ПКУ строків давності;
9. у разі якщо Підприємство не має право повторно включити зазначені суми ПДВ до податкового кредиту, якими нормами ПКУ це передбачено?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 187.6 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 21).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Датою виникнення права на включення до податкового кредиту сум ПДВ за придбаними (у тому числі отриманими у фінансовий лізинг) товарами/послугами для платника податку, який використовує касовий метод податкового обліку ПДВ, є дата списання коштів в рахунок оплати вартості таких товарів/послуг (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ).

Якщо така дата оплати припадає на період до закінчення терміну у 365 календарних днів з дати складання податкової накладної постачальником, то платник податку має право відобразити таку суму ПДВ до податкового кредиту в будь-якому звітному періоді у межах такого терміну, тобто не пізніше податкового періоду, на який припадає 365-й календарний день з дати реєстрації податкової накладної.

Якщо оплата відбулася пізніше 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, платник податку має право відобразити таку суму ПДВ в будь-якому звітному періоді у межах 60 календарних днів з дати такої оплати.

Щодо питання 2

У випадку здійснення покупцем оплати до закінчення терміну у 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, термін 60 календарних днів, передбачений пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ для права на включення до податкового кредиту сум ПДВ за касовим методом, не застосовується.

Щодо питань 3 – 5

Якщо платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, здійснив оплату за товари/послуги та не включив відповідну оплачену суму ПДВ за податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, до податкового кредиту протягом строків, визначених пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, то такий платник податку має право включити до податкового кредиту відповідну суму ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку в порядку, визначеному пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ ПКУ, за той звітний податковий період, у якому виникли підстави для формування податкового кредиту. Подання такого уточнюючого розрахунку здійснюється з урахуванням строків давності, визначених статтею 109 розділу ІІ ПКУ.

При цьому, якщо платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку, здійснив оплату за товари/послуги після сплину 365 календарних днів з дати складання податкової накладної за операцією з постачання таких товарів/послуг, та не включив суму ПДВ до податкового кредиту протягом 60 календарних днів з дати такої оплати, то такий платник податку може включити суму ПДВ до податкового кредиту на підставі такої податкової накладної шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ) до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому відбулася оплата.

Разом з тим ДПС повідомляє, що в межах надання індивідуальної податкової консультації не розглядається питання щодо правильності розуміння платником податку норм податкового законодавства чи розʼяснень, попередньо отриманих від ДПС, а також не здійснюється аналіз окремих господарських операцій платника податку і оцінка правомірності їх відображення в податковому обліку, яка може бути досліджена виключно під час проведення відповідних перевірок платника податку.

Згідно зі статтею 36 розділу ІІ ПКУ платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність ПКУ здійснюваних ними операцій.

Щодо питання 6

Якщо описана у зверненні ситуація відповідає ситуації, викладеній у роз’ясненні, розміщеному на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС, та таке роз’яснення має статус чинного, то платник податку може використовувати таке роз’яснення для визначення порядку оподаткування ПДВ відповідних операцій.

Щодо питань 7 – 9

Нормами ПКУ не обмежено кількість уточнюючих розрахунків, які платник податку може подати з метою виправлення допущених помилок до однієї податкової декларації з ПДВ протягом термінів, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ.

 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).