Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.09.2026 р. № 5324/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

  Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ та податком на прибуток підприємств операцій з безоплатної передачі майна, отриманого як гуманітарна та/або благодійна допомога, закладам охорони здоров’я приватної форми власності та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Центр є бюджетною установою у статусі неприбуткової організації та закладом охорони здоров’я, що внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), та зареєстрований платником ПДВ. Центр не має статусу благодійної організації.

Центром отримано погодження від отримувача гуманітарної допомоги на перерозподіл гуманітарної допомоги та/або благодійної допомоги згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2025 року № 321 «Деякі питання перерозподілу гуманітарної допомоги між набувачами гуманітарної допомоги – юридичними особами» на користь закладів охорони здоров’я приватної форми власності, які здійснює діяльність у формі товариства з обмеженою відповідальністю, що є платником ПДВ, та фізичної особи-підприємця, який не є платником ПДВ, та не мають статусу благодійних організацій, а також надають медичні послуги в межах Програми медичних гарантій. Зазначені заклади мають укладені договори з Національною службою здоров’я України (далі - НСЗУ).

Згідно з отриманим погодженням Центр має передати таким закладам охорони здоров’я приватної форми власності гуманітарну допомогу та/або благодійну допомогу у вигляді лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання (далі - майно). Майно, що підлягає безоплатній передачі, надійшло на баланс Центру як гуманітарна допомога та/або благодійна допомога без ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, Центр просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи підлягає операція з безоплатної передачі Центром майна у вигляді гуманітарної допомоги та/або благодійної допомоги на користь закладу охорони здоров’я приватної форми власності, який уклав договір з НСЗУ, звільненню від оподаткування ПДВ на підставі підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ;

2.  чи виникає у Центра обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної на суму перевищення мінімальної бази оподаткування над фактичною ціною постачання (тип причини «15») у разі безоплатної передачі майна закладу охорони здоров’я приватної форми власності, якщо таке майно раніше було отримано Центром як гуманітарна допомога та/або благодійна допомога без ПДВ; який порядок оформлення податкових накладних та інших податкових документів при здійсненні такої безоплатної передачі на платника ПДВ та неплатника ПДВ; чи відрізняється підхід до реєстрації податкових накладних у разі якщо відбувається безоплатна передача майна, що надійшла на баланс Центру з ПДВ?
3. у разі якщо операція з безоплатної передачі майна закладу охорони здоров’я приватної форми власності підлягає оподаткуванню ПДВ, чи має право такий заклад перераховувати кошти на електронний рахунок Центру в системі електронного адміністрування ПДВ для компенсації суми податкових зобов’язань з ПДВ, що виникають у Центру у зв’язку з такою передачею; чи впливає таке перерахування коштів на показники формули, визначеної статтею 200¹ розділу V ПКУ, зокрема на реєстраційну суму (ліміт реєстрації податкових накладних);
4. чи вважатиметься перерахування закладу охорони здоров’я приватної форми власності на реєстраційний або поточний рахунок Центру коштів у вигляді компенсації ПДВ оплатою (частковою оплатою) переданого майна або іншою формою компенсації його вартості; чи може таке відшкодування витрат Центру на сплату ПДВ впливати на кваліфікацію операції як безоплатної передачі та спричиняти виникнення додаткових податкових зобов’язань з ПДВ або інших податків;
5.  чи може отримання Центром від закладу охорони здоров’я приватної форми власності коштів у розмірі суми податкових зобов’язань з ІІДВ для подальшого спрямування таких коштів на поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ розглядатися як порушення вимог пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ щодо діяльності неприбуткових організацій; чи може така операція бути підставою для виключення Центру з Реєстру неприбуткових установ та організацій або спричиняти інші податкові наслідки для Центру як неприбуткової установи?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються  Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192).

Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (підпункт 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною, а саме 20 відсотків (пункт 194.1 статті 194 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 розділу V ПКУ).

Підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених підпункті 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції оподатковуються ПДВ на загальних підставах. 

Не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

При цьому режим звільнення від оподаткування ПДВ, передбачений пунктом 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, поширюється на операції із ввезення товарів (крім підакцизних) на митну територію України (пункт 197.4 статті 197 розділу V ПКУ).

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 200¹ розділу V ПКУ та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Положення абзаців третього і четвертого підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи. 

Як встановлено абзацом підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

При цьому пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень пункту 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ до переліку неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.

Відповідно до підпункту 14.1.17. пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ термін бюджетна установа вживається у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України (далі – БКУ).

Бюджетні установи – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (пункт 12 частини першої статті 2 БКУ).

Бюджетні установи здійснюють свою діяльність на основі кошторису, що згідно з пунктом 30 частини першої статті 2 БКУ, є основним плановим фінансовим документом бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до частини четвертої статті 13 БКУ власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:

перша група – надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;

друга група – інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Тож, якщо бюджетну установу включено до Реєстру, то така установа  не сплачує податок на прибуток з доходів, передбачених кошторисом та отриманих у встановленому порядку згідно з профільним законодавством, за умови, що такі доходи відповідно до кошторису використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, та не здійснюється розподіл доходів серед засновників такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

При цьому операції неприбуткової організації із благодійною та гуманітарною допомогою мають здійснюватися відповідно до Законів № 5073 та № 1192 з дотриманням вимог пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ.

Щодо податкової звітності, то формування доходів та видатків, які відображаються у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062 (у редакції наказу Міністерства фінансів України  від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, на підставі належним чином складених первинних документів.

Враховуючи викладене та виходячи з аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Якщо платником (Центром) здійснюється операція з постачання (у тому числі безоплатного) майна (лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання), зокрема, закладам охорони здоров’я приватної форми власності, то такі операції відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку (крім випадків, якщо такі операції звільняються від оподаткування ПДВ).

Операції з безоплатного постачання благодійної допомоги (лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання) звільнятимуться від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ за умови дотримання вимог, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та нормами Закону № 5073, а саме, що: 

однією із сторін при здійсненні таких операцій є обов’язково суб’єкт, що має статус благодійної організації, утвореної і зареєстрованої відповідно до законодавства;

постачання благодійної допомоги повинно бути безоплатним, а саме без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації;

благодійна допомога не надається у вигляді зазначених у розділі VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності. 

Отже, оскільки відповідно до інформації, наведеної у зверненні, безоплатна передача благодійної допомоги здійснюється без участі благодійної організації (ні Центр, ні заклади охорони здоров’я приватної форми власності не мають статусу благодійної організації), підстави для застосування звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, при безоплатній передачі Центром майна (лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання) закладам охорони здоров’я приватної форми власності відсутні.

Таким чином, операція з безоплатної передачі Центром закладам охорони здоров’я приватної форми власності (у тому числі якщо вони уклали договір з НСЗУ) майна у вигляді гуманітарної та/або благодійної допомоги підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Щодо питання 2

Операція з безоплатної передачі товарів платником ПДВ відповідно підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, крім випадків, коли такі операції звільняються від оподаткування ПДВ або не є постачанням товарів/послуг.

База оподаткування при здійсненні таких операцій визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, виходячи з їх договірної вартості. При цьому, якщо безоплатно передаються товари, то база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижче ціни їх придбання.

За такою операцією платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної згідно з абзацом другим пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, та скласти та зареєструвати в ЄРПН дві податкові накладні:

одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання (0 грн);

іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною.

У розглянутому у зверненні випадку Центр здійснює безоплатну передачу майна (лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання), які були попередньо отримані ним безоплатно як гуманітарна та/або благодійна допомога. Тобто фактична ціна їхнього придбання і фактична ціна постачання дорівнюють нулю. Відповідно, база оподаткування ПДВ згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ дорівнює нулю.

Центр за операцією з такої безоплатної передачі товарів на дату, визначену підпунктом «б» пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, складає податкову накладну виходячи з фактичної ціни постачання (дорівнює нулю) та реєструє таку накладну в ЄРПН.

Підстави для складання іншої податкової накладної на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною, відсутні.

Щодо питань 3 та 4

Враховуючи те, що у наведеній у зверненні ситуації сума податкових зобов’язань з ПДВ не нараховується (дорівнюють нулю), питання 3 та 4, що пов’язані з можливістю компенсації такої суми та наслідками її отримання, не потребують окремого розгляду.

Разом з тим ДПС зазначає, що ПКУ не передбачає механізму компенсації отримувачем сум податкових зобов’язань з ПДВ шляхом перерахування коштів на електронний рахунок платника ПДВ в СЕА ПДВ.

Поповнення електронного рахунку здійснюється відповідно до статті 200¹ розділу V ПКУ та не змінює порядку визначення податкових зобов’язань з ПДВ за операцією з постачання.

Якщо кошти, що перераховуються закладом охорони здоров’я, є компенсацією вартості переданих товарів, така операція не вважається безоплатною.

Щодо питання 5

За даними інформаційних систем ДПС Центр внесено до Реєстру з присвоєнням коду ознаки неприбутковості 0031 (бюджетні установи).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються в рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту, а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту. Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Зокрема, надходження у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі благодійної та гуманітарної допомоги, відображаються відповідно в рядках 1.6, 1.6.1, 1.6.2 ГД, 1.6.3 частини І Звіту.

Відповідно у Звіті відображаються видатки неприбуткової організації щодо надання безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі щодо благодійної та гуманітарної допомоги (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 частини І Звіту).

Інформація щодо операцій із гуманітарною допомогою відображається в додатку ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту (далі – додаток ГД до Звіту). Додаток ГД до Звіту подають неприбуткові організації, що є  отримувачами та набувачами гуманітарної допомоги.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ (з урахуванням положень пункту 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ), така організація підлягає виключенню з Реєстру та зобов’язана визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ.

Водночас виконання неприбутковою організацією вимог пункту 133.4 статті 133 розділу ІІ