Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.09.2026 р. № 5341/ІПК/26-15-24-01-14-05

   Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), розглянуло звернення фізичної особи-підприємця щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування, проте планує перейти на спрощену систему оподаткування та бути платником єдиного податку третьої групи, в межах якої здійснювати господарську діяльність у вигляді надання медичних послуг за спеціальністю «лікар-психіатр» відповідно до своєї кваліфікації та вимог законодавства у сфері охорони здоров’я. Для здійснення такої діяльності має чинну ліцензію, видану Міністерством охорони здоров’я України, а також внесені до Єдиного державного реєстру відповідні види економічної діяльності, які будуть зазначені у реєстрі платників єдиного податку у разі переходу на спрощену систему оподаткування.

У зв’язку із необхідністю визначення режиму оподаткування до моменту переходу на спрощену систему прошу надати індивідуальну податкову консультацію, в якій дати відповіді на питання:

1. Чи має право фізична особа-підприємець, яка є платником єдиного податку третьої групи, здійснювати господарську діяльність з медичної практики за спеціальністю «лікар-психіатр» за наявності чинної ліцензії МОЗ України?

2. Чи належать медичні послуги за спеціальністю «лікар-психіатр» до видів господарської діяльності, які відповідно до пункту 291.5 статті 291 Кодексу, не дозволені для застосування на спрощеній системі?

3. Чи може дохід, отриманий від надання медичних послуг за спеціальністю «лікар-психіатр», включатись до доходу платника єдиного податку третьої групи та оподатковуватись відповідно до вимог статті 293 Кодексу?

4. Чи має право фізична особа-підприємець під час здійснення медичної практики за спеціальністю «лікар-психіатр» за наявності чинної ліцензії та за умови дотримання вимог глави 1 розділу XIV Кодексу застосовувати спрощену систему оподаткування?

5. Чи існують норми Кодексу, які забороняють здійснювати медичну практику та отримувати від неї дохід у межах спрощеної системи оподаткування?

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2026 № 285 (далі – Постанова № 285). Цей документ визначає організаційні, кадрові та технологічні вимоги до медичних закладів і фізичних осіб-підприємців, які надають медичні послуги в Україні.

 

Постановою № 285 визначено правила отримання ліцензії на медичну практику, встановлено норми щодо стану приміщень, затверджено вимоги до кваліфікації та освіти медичного персоналу та визначено перелік документів, які подаються до Міністерства охорони здоров’я.

Щодо першого-п’ятого питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (абзац перший пункту 291.3 статті 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Водночас, нормами пункту 291.5 статті 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно з підпунктом 1 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 статті 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено статтею 296 Кодексу.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює діяльність з надання медичних послуг за спеціальністю «лікар-психіатр», має право бути платником єдиного податку третьої групи за умови дотримання усіх вимог, визначених підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу та з врахуванням обмежень в частині обрання видів господарської діяльності, визначених пунктом 291.5 статті 291 Кодексу.

При цьому, дохід, отриманий від надання медичних послуг за спеціальністю «лікар-психіатр» в межах обраних видів діяльності, включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи з відповідним оподаткуванням.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу II Кодексу).