X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.09.2026 р. № 5347/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

  Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» (далі – Постанова № 178) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, Товариство здійснює господарську діяльність у сфері технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів.

У межах виконання договірних зобов’язань із військовими частинами Збройних Сил України (далі – Замовники), Товариство здійснює ремонт та технічне обслуговування військової техніки (напівпричепів), які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. При виконанні цих робіт використовуються власні складові частини (запасні частини, матеріали).

Замовники наполягають на оформленні господарської операції єдиним первинним документом, а саме актом надання послуг (виконання робіт), в якому окремими позиціями зазначаються перелік виконаних робіт, що оподатковуються за ставкою 20 % податку на додану вартість (далі – ПДВ), а також перелік використаних складових частин, для яких застосовується нульова

ставка ПДВ згідно з Постановою № 178.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи має право Товариство застосовувати нульову ставку ПДВ на підставі Постанови № 178 до вартості складових частин (запасних частин), якщо вони включені окремими позиціями до єдиного первинного документа – акту надання послуг (виконаних робіт) з ремонту техніки для Замовників;

2) чи можна вважати порушенням норм ПКУ та чи існує ризик донарахування ПДВ за ставкою 20 % на вартість таких запасних частин під час податкової перевірки, якщо їх списання здійснюється через акт надання послуг, а не через видаткову накладну;

3) чи зобов’язане Товариство для правомірного застосування нульової ставки ПДВ на запасні частини розділяти зазначені операції на дві окремі: перша - постачання товарів (з оформленням видаткової накладної з ПДВ 0 %) та друга - надання послуг з ремонту (оформлюється актом наданих послуг з ПДВ 20 %)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Статтею 5 розділу I ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).

Частиною першою статті 9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Згідно з підпунктом «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

З метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації та відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ Постановою № 178 із змінами, визначено категорії установ, операції з постачання яким товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

До таких установ Постановою № 178 віднесено Збройні Сили України, Національну гвардію України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, інші утворені відповідно до законів військові формування, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, розвідувальні органи, Міністерство оборони України, Державну прикордонну службу України, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Державну службу з надзвичайних ситуацій України, Управління державної охорони України, заклади, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Постанова № 178 набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року (з урахуванням змін).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Правомірність застосування ставки ПДВ до тих, чи інших операцій може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Щодо питання 1

Нульова ставка ПДВ, відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ та Постанови № 178 застосовується до операцій з постачання товарів (запасних частин, акумуляторних батарей, автомобільних шин, охолоджуючих рідин, комплектуючих, додаткового обладнання тощо), визначених нормативними та технічними документами, для транспортних засобів (зокрема спеціальних, спеціалізованих транспортних засобів), а також пально-мастильних матеріалів, при умові, що такі операції з постачання здійснюються категорії суб’єктів, що визначені Постановою № 178, із змінами, та відповідають положенням (умовам) визначеним такою постановою.

При цьому положеннями підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ та Постановою 178 не передбачено застосування нульової ставки ПДВ до операції з постачання послуг, в тому числі послуг із ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів. 

Якщо запасні частини чи інші товари (матеріали), є складовою частиною певної послуги, наприклад послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, та їх вартість включається до загальної вартості такої послуги, то кожна з окремих складових частин послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів не розглядається як окремо визначена операція для цілей оподаткування податком на додану вартість.

Оподаткуванню податком на додану вартість підлягає операція з постачання послуги в цілому, а не окремих її складових частин, в загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Якщо постачання послуг, в тому числі послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, здійснюється окремо від постачання запасних частин, та їх вартість не включається до вартості постачання запасних частин (наприклад, постачання послуг та товарів здійснюється за окремими договорами), то для цілей оподаткування ПДВ постачання послуг та постачання запасних частин розглядається як окремо визначені операції.

Факт зазначення в акті надання послуг (виконаних робіт) з ремонту техніки для Замовників окремою позицією використаних складових частин (запасних частин), та наданих послуг не змінює суті операції, якщо предметом договору є саме послуга (зокрема, ремонт та технічне обслуговування військової техніки (напівпричепів)). Податкові наслідки залежать виключно від того, чи є запасні частини і матеріали, які Товариство використовує для виконання певних робіт, складовою послуги, чи виступають як самостійний елемент постачання.

Щодо питань 2, 3

Відповідно до статті 1, частини першої статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно з абзацом 13 статті 1 Закону № 966 акт виконаних робіт (наданих послуг) - це первинний документ, який підтверджує факт надання послуг або виконання робіт. Акт є офіційним документом, який свідчить про те, що роботи виконані та послуги надані у повному обсязі та відповідно до умов договору.

Видаткова накладна — це первинний обліковий документ, який підтверджує передачу товару від продавця до покупця. Її складає постачальник у момент фактичної передачі товару, і вона є доказом того, що товар передано у відповідній кількості та асортименті.

Пунктом 52.1 статті 52 розділу ІІ ПКУ передбачено, що в індивідуальній податковій консультації контролюючим органом надаються роз’яснення з питань практичного використання норм податкового законодавства виходячи із суті питань, порушених у зверненні платника податку.

В межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не здійснює аналіз господарських операцій платника та не проводить оцінку правомірності відображення окремих операцій в податковому обліку платника податку, яка може бути досліджена під час проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Отже, питання щодо оформлення первинних документів (актів виконаних робіт, видаткових накладних, договорів, тощо) при здійсненні господарських операцій та відображення таких операцій (в тому числі зазначених у зверненні) у бухгалтерському обліку належить до компетенції до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).