Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.09.2026 р. № 5350/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

  Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо питань застосування норм податкового законодавства при імпорті та використанні технічних (мастильних) олив, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство повідомляє, що здійснює імпорт (постачання) промислової робототехніки. Товариство також здійснює подальше технічне обслуговування та ремонт такої робототехніки на території України.

Для подальшого технічного обслуговування та ремонту зазначеної робототехніки Товариство планує розпочати імпорт та використання технічних (мастильних) олив.

З врахуванням викладеного вище платник податків просить:

1. Чи належать технічні (мастильні) оливи з кодами УКТ ЗЕД 2710 19 87 00 та 2710 19 99 00 до пального у розумінні Кодексу, з урахуванням того, що вони використовуються виключно як мастильні матеріали і не призначені для заправлення двигунів внутрішнього згоряння?

2. Чи виникає у Товариства обов’язок отримання будь-якої ліцензії, у зв’язку з операціями з імпорту та зберігання олив для власних потреб (використанні при наданні послуг з обслуговування та ремонту, у тому числі за місцезнаходженням покупців)?

3. Чи виникає у Товариства обов’язок отримання ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі пальним у зв’язку з плановою реалізацією олив покупцям, у тому числі у тарі об’ємом понад 20 літрів та/або до 20 літрів?

4. Чи виникає у Товариства обов’язок реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, обов’язок реєстрації акцизного складу та/або складання та реєстрації акцизних накладних?

5. Чи має значення для цілей оподаткування та ліцензування зазначених операцій обсяг таких операцій (до 200 літрів на рік за кожною позицією) та об’єм фасування (тара від 5 до 20 літрів)?

Щодо питання 1

Підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку (підпункт 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Згідно із підпунктом 14.1.141¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Підставою для віднесення товарів до пального є відповідність коду та опису згідно з УКТ ЗЕД такого товару коду товару згідно з УКТ ЗЕД та опису, наведеному у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу до пального, зокрема, відносяться товари з кодом УКТ ЗЕД 2710 19 99 00 - палива рідкі на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %.

Отже, товари з кодом згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 99 00, які відповідають опису базові оливи та інші мастильні матеріали, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° C та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %, не відносяться до пального у розумінні Кодексу.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать, зокрема, пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД).

Оскільки код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 87 00 не зазначений у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, а сам товар (як зазначено у зверненні), не буде використовуватися Товариством як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, такий товар не є пальним у розумінні Кодексу.

Звертаємо увагу, що згідно з підпунктом 222.2.1 пункту 222.1 статті 222 Кодексу акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

Згідно з пунктом 1 Положення про державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 зі змінами (далі – Положення № 227) Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Відповідно до пункту 4 Положення № 227 Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи та в межах повноважень, визначених законом, законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу, під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення. (підпункт 3 пункту 4 Положення № 227);

здійснює ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 39 пункту 4 Положення № 227).

Отже, з питанням щодо віднесення товарів, які будуть ввезені на митну територію України, до підакцизних товарів (продукції) Товариству доцільно звернутися до Держмитслужби.

Щодо питань 2 – 3

Стосовно ліцензування господарської діяльності

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від  18  червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 3817 термін «пальне» вживається в Законі № 3817 у значенні, наведеному у Кодексі.

Оскільки Законом № 3817 регулюється виробництво та обіг окремих видів підакцизних товарів (спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального), його вимоги не поширюються на інші види товарів.

Отже, вимоги щодо ліцензування діяльності зі зберігання пального, оптової та роздрібної торгівлі пальним не поширюються на товари, які не є пальним в розумінні Кодексу.

Щодо питання 4

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Згідно із підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація, зокрема, пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Згідно з підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію, зокрема, пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу платники податку - розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Отже, вимоги Кодексу щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, реєстрації акцизних складів, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та їх реєстрації Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, складання та реєстрації в ЄРАН акцизних накладних поширюються тільки на суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального. Якщо Товариство не здійснює реалізацію пального, зазначені норми Кодексу на нього не поширюються.

Щодо питання 5

Відповідно до пункту 214.4 статті 214 Кодексу у разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

Кодексом на пальне встановлено ставки акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) (у євро за 1000 літрів) залежно від коду згідно з УКТ ЗЕД пального та його опису.

Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів (пункт 29.1 статті 29 Кодексу).

Отже, сума акцизного податку залежить від обсягу пального, а не від об’єму фасування.

Що стосується ліцензування, частиною третьою статті 29 Закону № 3817 встановлено, що суб’єкти господарювання здійснюють оптову або роздрібну торгівлю пальним виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно без отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального.

Отже, Законом № 3817 встановлено можливість здійснювати оптову або роздрібну торгівлю пальним без отримання відповідної ліцензії тільки для торгівлі пальним виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

^{____________________________________________________________________________________}

^{Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.}