X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.09.2026 р. № 5352/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

  Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд (далі – КІФ) є інститутом спільного інвестування (далі – ІСІ) та планує здійснювати операції з деривативними контрактами типу опціон «кол», базовим активом якого буде природний газ.

КІФ розглядає можливість здійснення операцій, за якими КІФ виступатиме покупцем опціону «кол», набуваючи деривативний контракт за рахунок коштів спільного інвестування, та надалі здійснюватиме операції з деривативними контрактами.

При цьому, опціонна премія не вважатиметься авансом за природний газ, не зараховуватиметься в рахунок його вартості та буде сплачуватися виключно як плата за набуття права за деривативом.

Враховуючи викладене вище, у зверненні заявник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

  1. чи є операція з продажу (постачання) опціонного контракту (деривативу), базовим активом за яким є природний газ, такою, що не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ;

  2. чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ при отриманні премії опціонного контракту (деривативу), що сплачується покупцем опціонного контракту (деривативу) продавцю опціонного контракту (деривативу), з урахуванням положень підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до підпункту 14.1.86 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ ІСІ – інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб'єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб'єктів визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» зі змінами (далі – Закон № 5080), що спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів ІСІ, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.   

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 5080:

ІСІ – корпоративний або пайовий фонд;

активи ІСІ – сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

кошти спільного інвестування – кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затвердженого Рішенням Комісії 10.09.2013 № 1753, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1689/24221, зі змінами, активи ІСІ складаються з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на поточних та депозитних рахунках, відкритих у банківських установах, банківських металів, об’єктів нерухомості, цінних паперів, визначених Законом України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», зі змінами (далі – Закон № 3480), цінних паперів іноземних держав та інших іноземних емітентів, корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, майнових прав і вимог, а також деривативних контрактів та інших активів, дозволених законодавством України, з урахуванням обмежень, установлених Законом № 5080 безпосередньо для конкретних типів та видів інвестиційних фондів. Зазначені активи формуються (оплачуються) за рахунок коштів спільного інвестування. 

Закон № 3480 регулює відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов’язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках (частина перша статті 1 Закону № 3480).

Деривативний контракт – це договір, умови якого передбачають обов’язок однієї або кожної із сторін такого договору щодо базового активу та/або умови якого встановлюються залежно від значення базового показника, а також можуть передбачати обов’язок проведення грошових розрахунків (частина перша статті 31 Закону № 3480).

Базовий актив деривативного контракту (далі – базовий актив) – це емісійні цінні папери (у тому числі іноземних емітентів), інші фінансові інструменти, валютні цінності, продукція, роботи, послуги, що мають грошовий вираз вартості (частина перша статті 32 Закону № 3480).

Опціон – це деривативний контракт, що укладається на організованому ринку або поза ним, за яким одна сторона зобов’язується у разі пред’явлення вимоги іншою стороною у майбутньому продати базовий актив іншій стороні (опціон «кол») або купити базовий актив у іншої сторони (опціон «пут») за ціною та на інших умовах, визначених сторонами під час вчинення правочину, відповідно до специфікації такого опціону (для опціонів, укладених на організованому ринку). Опціон також може передбачати обов’язок однієї сторони сплатити іншій стороні певну суму коштів за набуте право вимоги за таким опціоном (премію опціону) (частина третя статті 33 Закону № 3480).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами  «а»  і  «б» пункту  185.1 статті  185 розділу  V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті  186 розділу  V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт  14.1.191 пункту  14.1 статті  14 розділу  І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт  14.1.185 пункту  14.1 статті  14 розділу  I ПКУ). 

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

У розумінні норм ПКУ деривативом є документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством (підпункт 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

До деривативів належить, зокрема, опціон, який згідно з підпунктом 14.1.45.2 підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначається як цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов'язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу. За умовами опціону покупець виплачує продавцю премію опціону.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Щодо питання 1

Якщо зазначений у зверненнях опціонний контракт (дериватив) є таким, що відповідає визначенню, наведеному у підпункті 14.1.45.2 підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, то операція з продажу (постачання) за грошові кошти такого деривативу (опціону) (в т.ч. базовим активом якого є природний газ) не буде об’єктом оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ за умови дотримання вимог, визначених чинним законодавством (у тому числі визначених нормами Закону № 3480).

Водночас, об’єкт оподаткування ПДВ виникне при постачанні безпосередньо базового активу.

Щодо питання 2

Якщо премія (вартість) опціонного контракту, що сплачується покупцем деривативу (опціону) постачальнику деривативу (опціону), є виключно платою за набуте право вимоги за таким деривативом (опціоном) та не є оплатою (передоплатою) вартості базового активу, то при отриманні таких коштів згідно з підпунктом 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ об’єкт оподаткування ПДВ не виникає.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.