Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.09.2026 р. № 5317/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з продажу квитків на футбольні матчі та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником ПДВ та організатором футбольних матчів і реалізує квитки / абонементи, що надають глядачам право на відвідування матчів. Реалізація квитків / абонементів здійснюється із залученням агента, який діє на підставі агентського договору від імені, в інтересах та за рахунок Товариства. Реалізація квитків / абонементів здійснюється в електронній формі (онлайн) через веб-сайти та/або мобільні додатки.

Агент забезпечує технічне оформлення реалізації квитків / абонементів з QR-кодами, зокрема формування електронних квитків, внесення інформації про матчі до системи продажу, приймання оплат від покупців та подальше перерахування коштів на поточний рахунок Товариства за вирахуванням своєї винагороди. Агент не набуває права власності на квитки / абонементи, не є покупцем послуги з допуску на футбольний матч, не здійснює перепродаж квитків / абонементів від власного імені та самостійно не надає послугу з допуску на матч.

За свої послуги агент отримує винагороду у розмірі визначеного відсотку від вартості реалізованих квитків / абонементів.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1) хто в описаній ситуації є постачальником послуги з допуску глядачів на футбольний матч – Товариство чи агент;

2) як має визначатися Товариством база оподаткування ПДВ за операціями з реалізації квитків / абонементів через агента;

3) чи правильно, що податкові накладні на повну вартість реалізованих квитків / абонементів складає Товариство як постачальник послуги з допуску на футбольний матч (а не агент), і що Товариство не складає податкову накладну на агента на таку повну вартість;

4) чи правильно, що Товариство складає податкові накладні залежно від статусу покупця: якщо покупцем є юридична особа – платник ПДВ – податкову накладну саме на таку юридичну особу (а не на фізичних осіб, які фактично відвідуватимуть матч); а якщо покупцем є фізична особа або інший неплатник ПДВ – на неплатника ПДВ, у тому числі податкову накладну за щоденними підсумками операцій відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ, якщо така операція відповідає умовам зазначеної норми, з урахуванням того, що оплата надходить спочатку на поточний рахунок агента;

5) щодо порядку складання податкових накладних агентом в описаній у зверненні ситуації;

6) чи має право Товариство включити до податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, складеної на нього агентом на суму агентської винагороди;

7-13) щодо дати виникнення податкових зобовʼязань та дати складання податкових накладних у конкретних описаних ситуаціях.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 24 грудня 1993 року № 3808-ХІІ «Про фізичну культури і спорт» (далі – Закон № 3808) спортивні заходи - навчально-тренувальні збори, а також захід (заходи), що проводяться організатором (організаторами) спортивних заходів у межах спортивних змагань або як самостійний захід.

Відповідно до статті 45 Закону № 3808 офіційними фізкультурно-оздоровчими заходами та спортивними змаганнями і заходами є спортивні змагання і заходи, включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України, календарних планів фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, календарних планів фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань районів, міст, селищ та сіл.

Порядок ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах регламентовано Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства культури і мистецтв України від 07 липня 1999 року № 452, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України  20 липня 1999 року за № 483/3776 (у редакції наказу Міністерства культури України від 12 травня 2011 року № 34) (далі – Порядок № 452).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Порядку № 452 автоматизована система продажу квитків (далі – АСПК) – програмно-технічний комплекс, призначений для ведення квиткового господарства та забезпечення обліку операцій з продажу та резервування (бронювання) квитків на театрально-видовищні, культурно-просвітницькі, інші заходи організації дозвілля;

ціна квитка (абонемента) – вартість відвідування заходу (декількох заходів), затверджена наказом керівника підприємства, організації, установи культури, які є організаторами заходу, для окремого заходу або на тривалий час відповідно до схеми розподілу місць глядацької зали за ціновими категоріями, що зазначається на квитку (абонементі) друкарським способом або спеціальним штампом у гривнях, або наноситься пристроєм друку, або зазначається у електронному зображенні квитка при застосуванні АСПК.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (далі – «перша подія»):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше (пункту 187.5 статті 187 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).

Пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ передбачено, що податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів / послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів / послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

 

Щодо питань 1, 2

Якщо послуга з організації спортивного заходу (допуску глядачів на матч) надається особам, які придбали квитки / абонементи на відвідування такого заходу (глядачам), особою, яка є організатором такого заходу (Товариством), то організатор заходу визначає свої податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості наданих ним послуг, тобто виходячи з вартості проданих квитків (незалежно від того, чи реалізація квитків здійснюється ним самостійно, чи з залученням агента). При цьому база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості послуг, що надаються організатором (тобто вартості квитків) без вирахування з неї агентської винагороди.

Щодо питань 3, 4

Податкові накладні за операціями з постачання послуг з організації заходу (допуску глядачів на матч) складаються безпосередньо на отримувачів послуг (осіб, які придбали квитки на захід):

якщо покупцем є юридична особа – платник ПДВ, податкова накладна складається на таку юридичну особу;

якщо покупцем є фізична особа або інший неплатник ПДВ, податкова накладна складається на неплатника ПДВ.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна за щоденними підсумками операцій може складатися у разі, якщо такі операції з постачання товарів / послуг здійснюються протягом дня кінцевим споживачам – неплатникам ПДВ, а розрахунки за такі товари / послуги проводяться за готівку в один із способів, визначених пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ (через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника)).

Таким чином, умовою для складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій є здійснення протягом одного дня, за який складається така податкова накладна, і постачання (передачі) товарів / послуг, і їх оплати у спосіб, визначений пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ. Зазначені події мають бути підтверджені належним чином складеними первинними (бухгалтерськими) документами.

Щодо питання 5

Агент, який здійснює продаж квитків / абонементів на спортивний захід, визначає податкові зобов’язання та складає податкову накладну виходячи лише з вартості наданих ним організатору заходу послуг з продажу квитків / абонементів (без урахування вартості таких квитків / абонементів).

Щодо питання 6

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН таким агентом, є для організатора заходу підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, встановлених ПКУ).

Щодо питань 7-13

Організатор заходу повинен визначити податкові зобовʼязання за операціями з надання послуг з організації такого заходу одноразово на дату «першої події», передбачену виникнення пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ:

або на дату зарахування коштів, отриманих агентом від продажу квитків, на рахунок організатора заходу,

або на дату належним чином оформлення документу, що засвідчує факт постачання послуг з організації такого заходу.

На таку дату організатор заходу повинен скласти відповідну податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).