Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.09.2026 р. № 5323/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

  Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та податку на прибуток підприємств в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Організація є неприбутковою релігійною організацією і вищим духовним навчальним закладом та не зареєстрована платником ПДВ.

Організація отримала ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти та планує розпочати надання платних освітніх послуг здобувачам вищої освіти за ліцензованою освітньою програмою першого бакалаврського рівня вищої освіти. З кожним здобувачем освіти або іншою особою, яка здійснюватиме оплату навчання. Організація укладатиме договір про надання освітніх послуг. Договором буде визначено вартість освітніх послуг, порядок та строки їх оплати. Організація вважає, що загальна сума операцій з надання платних освітніх послуг перевищить 1 млн грн. Одночасно Організація продовжуватиме отримувати добровільні благодійні пожертви від фізичних та юридичних осіб, які не є платою за освітні або інші послуги, не є обов’язковою умовою вступу, навчання або отримання будь-яких послуг від Організації, не передбачають надання благодійнику товарів, послуг, майнових прав або іншої компенсації, використовуються виключно на здійснення статутної діяльності Організації.

Враховуючи вищевикладене, Організація просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1) чи звільняються від оподаткування ПДВ на підставі підпункту «ґ» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ операції Організації з надання платних освітніх;

2) чи включаються операції з надання освітніх послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, до загальної суми операцій, установленої пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ для обов’язкової реєстрації особи платником ПДВ;

3) чи виникає в Організації обов’язок зареєструватися платником ПДВ, якщо протягом останніх 12 календарних місяців загальна сума операцій Організації з надання виключно звільнених від оподаткування ПДВ освітніх послуг перевищить 1 млн грн;

4) з якого моменту для цілей пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ операція з надання освітніх послуг повинна враховуватися в розрахунку реєстраційного обсягу: з дати укладення договору про надання освітніх послуг; з дати фактичного отримання попередньої оплати за навчання; з дати нарахування плати за навчання; з дати фактичного надання освітніх послуг; чи за іншою датою;

5) у який строк Організація повинна подати реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ, якщо перевищення обсягу в 1 млн грн відбудеться: у серпні 2026 року, у вересні 2026 року; чи здійснюється обов’язкова реєстрація платником ПДВ після фактичного перевищення встановленого пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ обсягу, а не до початку отримання прогнозованих платежів за освітні послуги;

6) чи є отримання Організацією добровільних благодійних пожертв у грошовій формі, які не передбачають зустрічного постачання товарів, послуг, майнових прав або іншої компенсації благодійнику, операцією, що не є об’єктом оподаткування ПДВ;

7) чи включаються суми зазначених добровільних пожертв у грошовій формі до загальної суми операцій у розмірі 1 млн грн., установленої пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ для обов’язкової реєстрації платником ПДВ;

8) якими документами та формулюваннями у призначенні платежу Організація повинна підтверджувати, що отримані кошти є добровільними благодійними пожертвами, а не оплатою освітніх або інших послуг; чи достатньо зазначення у призначенні платежу формулювання: «Добровільна пожертва на здійснення статутної діяльності» за умови відсутності будь-якого зустрічного постачання товарів/послуг;

9) чи повинна Організація після реєстрації платником ПДВ складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні на операції з надання освітніх послуг, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ; якщо так, просимо роз’яснити порядок складання таких податкових накладних у разі надання освітніх послуг фізичним особам — здобувачам освіти, які не зареєстровані платниками ПДВ;

10) чи повинні суми отриманих добровільних пожертв у грошовій формі, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, відображатися у податковій декларації з ПДВ після реєстрації Організації платником ПДВ;

11) чи впливає отримання неприбутковою релігійною організацією плати за надання ліцензованих освітніх послуг на її право перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій за умови, що: надання освітніх послуг відповідає меті та напрямам діяльності, визначеним установчими документами Організації; всі отримані доходи використовуються виключно для фінансування видатків на утримання Організації та реалізації її статутної мети, завдань і напрямів діяльності; отримані доходи або їх частина не розподіляються серед засновників, членів Організації, працівників, крім оплати праці та нарахування єдиного соціального внеску, членів органів управління та інших пов’язаних осіб?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Діяльність релігійних організацій регламентує Закон України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі – Закон № 987)

Відповідно до статті 7 Закону № 987 релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно зі своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Основні засади функціонування системи вищої освіти регулюються законами України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (далі – Закон № 2145) і від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту».

Особливості відносин, зокрема, між закладами освіти і релігійними організаціями визначено у статті 31 Закону № 2145.

Так, згідно з частинами першою та другою статті 31 Закону № 2145 державні та комунальні заклади освіти відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер.

Приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, мають право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2145 особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти. Держава визнає ці види освіти, створює умови для розвитку суб’єктів освітньої діяльності, що надають відповідні освітні послуги, а також заохочує до здобуття освіти всіх видів.

Формальна освіта – це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою (частина друга статті 8 Закону № 2145).

Тож питання надання освітніх послуг релігійними організаціями регулюються Законом № 987, Законом № 2145 та іншими нормативно-правовими актами у зазначеній сфері.

При цьому до основних завдань Міністерства освіти та науки України віднесено, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності (підпункт 2 пункту 3 Положення про Міністерство освіти та науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 «Про затвердження Положення про Міністерство освіти та науки України»).

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 5073 благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону № 5073.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, у тому числі постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі, якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках. До таких послуг належать послуги, визначені у підпунктах «а» - «й» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, зокрема з усіх видів освітньої діяльності, які постачаються закладами вищої освіти, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти; (підпункт « ґ» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).

Згідно з підпунктом 197.1.9 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання релігійними організаціями культових послуг та предметів культового призначення за переліком, визначеним у підпункті 197.1.9 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 розділу V ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307).

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 5 податкової декларації з ПДВ вказуються зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, що не є об'єктом оподаткування.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно з пунктом 183.2 статті 183 розділу V ПКУ у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V ПКУ.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Якщо Організація є закладом освіти, має відповідну ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти та здійснює постачання послуг (у тому числі платних) у межах ліцензованої освітньої діяльності, операції з постачання таких послуг звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту «ґ» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Щодо питання 2

Для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ необхідно враховувати загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, здійснених протягом останніх 12 календарних місяців.

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, для цілей реєстрації платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.

Тобто, при здійсненні обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 розділу V ПКУ, враховується обсяг операцій, що звільняється від оподаткування ПДВ (у тому числі і відповідно до підпункту «г» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).

Щодо питання 3

Якщо загальний обсяг операцій з постачання Організацією товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V ПКУ, протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн (з урахуванням звільнених відповідно до підпункту «г» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ операцій), то Організація зобов’язана зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку відповідно до пункту 181.1 с