Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.09.2026 р. № 5379/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

  Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно ведення Єдиного реєстру місць зберігання та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що має діючі ліцензії на право провадження діяльності у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Товариством було подано у 2024 році заявки про внесення місць зберігання до Єдиного державного реєстру місць зберігання, за результатами розгляду яких отримало довідки про внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Після внесення інформації про місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Реєстр) дія ліцензій не припинялася, адреси місць зберігання, їх площі та інші відомості не змінювалися та відповідно не подавалися заяви про внесення змін до відомостей, що містяться в Реєстрі.

У зв’язку з набранням чинності Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817),

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи залишаються чинними довідки про внесення місць зберігання до Реєстру, видані Товариству у 2024 році, якщо після видачі дія ліцензій не припинялася та було своєчасно продовжено терміни їх дії, адреси місць зберігання, їх площі та інші відомості, внесені до Реєстру, не змінювалися?

2. Чи вважаються відомості про місця зберігання, внесені до Реєстру до набрання чинності Закону № 3817 такими, що обліковуються в Єдиному реєстрі місць зберігання, без необхідності повторного внесення таких відомостей?

3. Чи виникає у Товариства обов’язок повторного подання заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання виключно у зв’язку з набранням чинності Закону № 3817 та затвердженням нових форм документів?

4. Якщо повторне подання заяви не вимагається, то яким чином суб’єкт господарювання може отримати витяг з Єдиного реєстру місць зберігання нового зразка щодо місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Реєстру до набрання чинності Закону № 3817?

5. Чи передбачена чинним законодавством процедура заміни довідок, виданих до набрання чинності Закону № 3817, на витяги нового зразка без повторного внесення місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання?

6. У разі, якщо Товариство зобов’язано повторно подавати заяву про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання, просимо зазначити:

конкретну норму Закону № 3817;

конкретні положенні нормативно-правових актів, якими встановлено такий обов’язок;

дату виникнення такого обов’язку;

правові наслідки неподання такої заяви;

вимогу законодавства, якою передбачена втрата чинності довідок, виданих до набрання чинності Закону № 3817.

 

Щодо зазначених питань

 

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, спиртовими дистилятами та алкогольними напоями, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначено Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 3817:

Єдиний реєстр місць зберігання - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених Законом № 3817, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників (пункт 26 частини першої статті 1 Закону № 3817);

місце зберігання - місце, що використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру місць зберігання (п. 47 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону № 3817 зберігання алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання у місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, на підставі однієї з таких ліцензій: на право виробництва алкогольних напоїв або на право оптової торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених Законом № 3817.

Згідно із частиною першою ст. 39 Закону № 3817 зберігання, зокрема, алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених цим Законом.

Згідно з п. 2 частини четвертої ст. 39 Закону № 3817 внесення відомостей до Єдиного реєстру місць зберігання про місця зберігання здійснюється посадовою особою територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - щодо місць зберігання спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Перелік відомостей, які містить Єдиний реєстр місць зберігання, визначено частиною п’ятою ст. 39 Закону № 3817.

Згідно із частиною восьмою ст. 39 Закону № 3817 відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, та документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Відповідно до частини дванадцятої ст. 39 Закону № 3817 у разі якщо після внесення відомостей про місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання відбулися зміни у таких відомостях, суб’єкт господарювання, за заявою якого місце зберігання внесено до Єдиного реєстру місць зберігання, зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня настання події, що спричинила такі зміни, подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (щодо місць зберігання спирту етилового, біоетанолу), або до його територіального органу (щодо місць зберігання спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання.

Відповідно до п. 4 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 3817 зберігання, зокрема, алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб’єктом господарювання у місцях зберігання, що внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання до дати набрання чинності Законом № 3817, та без прийняття органом, визначеним частиною четвертою ст. 39 Закону № 3817, рішення про внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання після набрання чинності Законом № 3817.

Отже, якщо місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів Товариства внесені до Реєстру до дати набрання чинності Закону № 3817, то алкогольні напої та тютюнові вироби можуть зберігатися у таких місцях зберігання, а у Товариства відсутній обов’язок щодо повторного подання до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання.

Законом № 3817 не передбачена процедура заміни довідок про внесення місць зберігання до Реєстру, виданих до набрання чинності Законом № 3817, на витяги з Єдиного реєстру місць зберігання.

Згідно з частиною двадцять третьою ст. 39 Закону № 3817 за потреби суб’єкт господарювання, відомості про якого містяться у Єдиному реєстрі місць зберігання, має право звернутися до органу, визначеного частиною четвертою цієї статті, із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру місць зберігання в паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Витяг з Єдиного реєстру місць зберігання в електронній формі надається суб’єкту господарювання у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, протягом одного робочого дня з дня отримання відповідної заяви.

Витяг з Єдиного реєстру місць зберігання має містити відомості, внесені до зазначеного реєстру на дату отримання заяви про надання витягу.

Отже, за потреби Товариство може звернутися до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, контролюючого органу із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру місць зберігання.

Разом з цим, у разі, якщо у суб’єкта господарювання відбулися зміни у відомостях, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, зазначені у частині дванадцятій ст. 39 Закону № 3817, йому необхідно подати до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).