Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.09.2026 р. № 5359/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму пені, штрафних санкцій та інфляційних витрат, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє наступне.

Як зазначено у зверненні, обсяг доходів ТОВ за 2026 рік перевищує 40 млн.гривень.

Відповідно до умов договору про надання поворотної фінансової допомоги від 04.09.2024 засновником (резидент України, фізична особа) було перераховано грошові кошти на рахунок ТОВ з терміном виконання зобов’язання (повернення коштів) до 03.09.2025.

В межах здійснення господарської діяльності ТОВ не змогло вчасно виконати договірні зобов’язання та повернути кошти у визначений договором термін.

ТОВ в липні поточного року отримало претензію з вимогою виконання простроченого грошового зобов’язання.

В зв’язку з відсутністю обігових коштів ТОВ не змогло провести розрахунки та погасити заборгованість, та отримало лист про нарахування штрафних санкцій (відсотки за користування грошовими коштами за порушення термінів розрахунків (3%), пені в подвійному розмірі облікової ставки Національного банку України та інфляційні витрати (збитки)), які передбачені у договорі про надання безвідсоткової фінансової допомоги.

ТОВ не приймалось рішення щодо застосування податкових різниць згідно з розділом III Кодексу.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо відображення у складі витрат ТОВ нарахованих неустойок (штрафів, пені) за неналежне виконання господарського зобов’язання, які визнані ТОВ.

 

Відповідно до частини першої та другої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦКУ.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 частини другої ст. 11 ЦКУ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина перша ст. 546 ЦКУ).

Частинами першою, другою, третьою ст. 549 ЦКУ встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до частини першої та другої ст. 551 ЦКУ предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 частини першої ст. 611 ЦКУ).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша ст. 612 ЦКУ).

Відповідно до ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Отже, витрати у вигляді неустойки (штрафів, пені) за порушення господарських зобов’язань, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, не збільшують фінансовий результат до оподаткування платника податку на прибуток, якщо такі витрати нараховані на користь фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (зі змінами)).

Отже, з питання формування витрат у бухгалтерському обліку на суму неустойки (штрафів, пені) за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).